Правосудие во время войны и корпоративные войны «Укроборонпрома»

Цього літа Верховний суд ухвалив низку постанов на користь акціонерного товариства «Меридіан», половина акцій якого належить державі й перебуває в управлінні Державного концерну «Укроборонпром». Це підприємство, яке в минулому називалося завод «Радіоприлад» імені Сергія Корольова, за радянських часів випускало аеронавігаційне обладнання для військової авіації, потім зосередилося на виробництві лічильників електроенергії, а після початку великої війни стало корисним країні тим, що постачало армії невеликі безпілотні літальні апарати для коригування артилерійського вогню. Ця обставина, судячи з усього, істала основною причиною того, що Касаційний господарський суд скасував програшні для «Меридіану» рішення судів попередніх інстанцій.

Головною цінністю заводу були 22 гектари землі

Опонентом АТ «Меридіан» виступив один з його акціонерів – ТОВ «Меридіан Союз», якому належить 40 відсотків акцій. Це товариство асоціюється передусім з іменем бізнесмена Вадима Гриба, якого недоброзичливці відносять до першої десятки рейдерів України.  В нього за плечима бурхлива біографія: свою кар’єру в бізнесі він починав у Тольятті, де займався купівлею-продажем продукції місцевого автомобільного заводу – того самого, на якому паралельно з ним наварював свої перші мільярди російський олігарх Борис Березовський. В 1995 році Гриб переїхав до України. Цікаво, що згодом, ставши доволі публічною особою, він старанно уникав розкриття причин, що змусили його залишити таке хлібне місце.

У наших краях він заснував інвестиційну компанію «ТЕКТ» і зайнявся купівлею-продажем акцій свіжеприватизованих підприємств. Як відомо, попервах певна їх частина рівномірно розподілялася між усіма членами трудового колективу. Потім ці частки зазвичай скуповували за безцінь директори відповідних заводів і фабрик, однак були й винятки з цього правила, коли такі, як Гриб, проявляючи до людей більш уважне й чуйне ставлення, платили за акції більше. Саме такий спосіб набуття у власність підприємств і назвали рейдерством: явних порушень тут немає, але в наших реаліях подібним видом діяльності можна лише за наявності підтримки з боку дуже впливових людей. Для Вадима Гриба такими людьми стали Анатолій Матвієнко (в епоху Ющенка – голова Ради міністрів Криму) і Валерій Хорошковський (при Януковичу – спочатку голова СБУ, а потім перший віце-прем’єр). Хто для нього став опорою при Порошенку,достеменно невідомо, проте «сиротою» він точно не залишився, оскільки в 2015 році його 29-річний син Роман працевлаштувався у Фонді державного майна на дуже «смачну» посаду начальника управління з питань корпоративних відносин.

Одним із найцікавіших активів родини Грибів стали придбані у 2009 р. акції «Меридіану». Це акціонерне товариство було створене ще 1994-го року на базі Державного підприємства «Радіоприлад» й відповідно до розпорядження Кабінету міністрів України його контрольний пакет у розмірі «50 відсотків плюс одна акція» належали державі та перебували в управлінні Фонду держмайна, а решта була приватизована. Був час, коли керівництво заводу не змогло знайти спільної мови зі своїми колишніми працівниками, котрі несподівано для себе стали акціонерами, між ними розгорілася боротьба за об’єкти соціального призначення, серед яких були палац культури, бази відпочинку й дитячі табори. Тож на цій хвилі Гриб вигідно для себе придбав 40 відсотків акцій товариства, які оформив на ТОВ «Меридіан Союз».

У новітні часи завод зосередився на виробництві суто мирної продукції, але все одно перебував у числі об'єктів, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, перелік яких затверджений спеціальною урядовою постановою, а в 2012 році його було передано до складу Держаного концерну «Укроборонпром». Незважаючи на це основною цінністю підприємства вважалися 22 гектари землі, розташовані на бульварі Івана Лепсе (нині Вацлава Гавела) в Києві. Саме за ці гектари й воював Гриб, з одного боку переконуючи всіх у недоцільності перебування заводу в державній власності, а тим більше в структурі оборонно-промислового комплексу, а з іншого, звинувачуючи багаторічного керівника В’ячеслава Проценка в розкраданні коштів товариства шляхом заниження плати за оренду приміщень, що забезпечувала значну частину його доходів.

Наглядова рада була визнана нелегітимною

Після обрання президентом Володимира Зеленського родина Грибів, здавалося, підійшла дуже близько до своєї мети, оскільки новий керівник «Укроборонпрому» Айварас Абромавичус та його заступник Мустафа Найєм доволі уважно поставилися до запропонованого ними плану продажу в приватні руки державного пакету акцій «Меридіану». Але щось там у них не склалося, у зв’язку з чим Роман Гриб написав навіть до Національного антикорупційного бюро заяву про те, що з нього вимагали хабар у сумі 70 тисяч доларів США, обіцяючи взамін продати підприємство за найвигіднішим для нього варіантом. Це сталося в березні 2021 року, й відтоді підконтрольне Грибам ТОВ «Меридіан Союз» почалозасипати Господарський суд Києва позовними заявами, в яких вимагало визнати недійсними то одне, то інше рішення наглядової ради АТ «Меридіан», очевидно, сподіваючись заблокувати його діяльність і в такий спосіб добитися свого.

Докази, якими позивач обгрунтовував свої позовні вимоги, виглядали доволіпереконливими: згідно із ЗакономУкраїни «Про акціонерні товариства» термін повноважень членів їхніх наглядових рад становив три роки з моменту обрання, у випадку ж з «Меридіаном» його наглядова рада була сформована аж 2010-гороку івідтоді не переобиралася. Щоравда, протягом тривалого часу ц обставина не дуже турбувала родину Грибів, однак у 2021-му їх начепрорвало і суди перших двох інстанцій, розглянувши чотири схожі за змістом справи (№ 910/2607/21, 910/3882/21, 910/6682/21, 910/6685/21), майже всі їх задовольнили. Проти течії пішла тільки суддя Господарського суду Києва Наталія Ягічева. Вона відмовила в задоволенні позову через те, що ТОВ «Меридіан Союз» не надало переконливих доказів того, що оспорюваними рішеннями наглядової ради були порушені якіськонкретні його права чи законні інтереси. Нею, за аналогією із адміністративним судочинством було застосовано принцип, коли суд скасовує не всі незаконні рішення державних органів, а лише ті з них, які порушують права заявника, оскільки завдання судової влади є не контроль за правильним управлінням підприємствами, установами чи організаціями, а відновлення порушених прав.

Однак рішення зазначеної судді було скасоване постановою Північного апеляційного господарського суду, який, розлого роз’яснивши, що корпоративні права акціонера складаються з трьох елементів (права научасть в управлінні товариством, права на отримання дивідендів і права на частину активів у разі його ліквідації) зробив висновок про те, що в даному випадку був порушений один з них, а саме право акціонера на участь в управлінні товариством, оскільки незаконно діючим складом наглядової ради приймалися вкрай важливі для особистої кишені позивача питання фінансово-господарської діяльності товариства.

Реверс касаційної інстанції

Таким чином станом на початок лютого 2022 року всі позови ТОВ «Меридіан Союз» були задоволені, а рішенням про це набрали законної сили. У відповідача та «Укроборонпрому», який увійшов до справи як третя особа на боці відповідача, практично не було шансів якось переінакшити хід зазначених справ у суді касаційної інстанції. Адженезадовго до того в аналогічних ситуаціях пов’язаних із ще з одним підприємством концерну –

Акціонерними товариством «Завод «Квант» – Верховний суд став на бік приватного акціонера. В перспективі родина Грибів могла в судовому порядку визнати недійсними дії та рішення не лише наглядової ради, а й правління та його голови, після чого накласти арешт на рух коштів товариства. Це неодмінно призвело бидо зупинки діяльності підприємства й змусило «Укроборонпром» погодитись на продаж державного пакету акцій на вигідних його опоненту умовах, але все змінила війна.

«Меридіан» і до 24 лютого 2022 року виготовляв літальні апарати «Спектратор» з радіусом дії 150 км і тривалістю польоту 2 години, але не в тих кількостях, які достойні згадування. Проте після початку масштабного російського вторгнення він став одним з найбільших виробників тактичних безпілотників середньої дальності для Збройних сил України. За таких обставин для Верховного суду стало справою честі придумати щось таке, що дозволило бизберегти підприємство під контролем держави.

З огляду на серйозність моменту одна з чотирьох зазначених вище справ була передана до Палати з розгляду справ щодо корпоративних спорів,корпоративних прав і цінних паперів Касаційного господарського суду, судді якої знайшли пристойний вихід із ситуації. Пославшись на особливі обставини, що виникли після запровадження воєнного стану, та необхідність стабільного функціонування концерну «Укроборонпром» і товариств оборонно-промислового комплексу, пакетами акцій яких він керує, вони вмотивувальній частині зазначили, що «захист корпоративних прав акціонерів має забезпечуватися із дотриманням розумного балансу і врахуванням інтересів держави і всього українського народу щодо забезпечення обороноздатності України в умовах воєнної агресії з боку російської федерації». Це була, так би мовити, ідеологічна підстава для реверсу. Формальною причиною для нього стали доводи представників «Укроборонпрому» про те, що ТОВ «Меридіан Союз», маючи 40-відсотковий пакет акцій, протягом тривалого часу блокував оновлення наглядової ради, для переформатування якої необхідні 75% голосів. За версією сторони відповідача, виходило так, що приватні акціонери фактично саботували формування повноважного контрольного органу, а потім у судовому порядку домагалися скасування всіх його необхідних для життєдіяльності товариства рішень – замкнене коло та й годі.

На підтвердження цього були надані докази у вигляді протоколів загальних зборів, де вони з відповідного питання голосували проти або утримувалися, однак суди попередніх інстанцій не надали значення цьому моменту й не дослідили згадані документи. Виходячи з цього всі несприятливі для «Укроборонпому»рішення ГС Києва та Північного АГС були скасовані, а справи, окрім однієї, направлені на новий розгляд. Рішення ж судді Наталії Ягічевої про відмову в задоволенні позову навпаки було залишене без змін і набрало законної сили.