Ахметов останавливает большинство горно-обогатительных комбинатов — требует господдержки

Олігарх Рінат Ахметов, який на пару з Вадимом Новинським (володіє 25% групи) контролюють металургійну групу «Метінвест», з 1 липня зупиняє роботу двох гірничо-збагачувальних комбінатів у Кривому Розі: Інгулецького ГЗК та Південного ГЗК.

Як повідомляє Forbs Україна, з середини липня буде зупинено видобуток на Північному ГЗК. В результаті, з чотирьох ГЗК «Метінвесту», продовжить роботу зі зменшеною потужністю лише Центральний ГЗК.

До війни ГЗК та метпідприємства олігарха виробляли в Україні 60% залізної руди та сталі відповідно.

Причиною зупинки ГЗК у компанії олігарха називають блокування морських портів, подорожчання логістики залізницею та падіння цін.

Напередодні Мінінфраструктури погодило підвищення тарифів Укрзалізниці на перевезення вантажів на 70%, які набули чинності 29 червня. Минулого року в загальній структурі всіх перевезених УЗ вантажів, руда займала 25%.

Для відновлення роботи підприємств «Метінвест» просить державної підтримки в частині «оптимізацію логістичної складової, а також інші регуляторні рішення».

«Монополіст» пише, що таким чином олігарх натякає, що для відновлення роботи ГЗК держава має надати йому преференції у частині зниження тарифів на перевезення руди.

Восени минулого року на тлі зростання світових цін на залізну руду Інгулецький, Північний та Центральний ГЗК виплатили Ахметову і Новинському 55 млрд грн дивідендів.

Завдяки історично високим цінам на руду та сталь виторг збільшився на 70% - до 8,47 млрд дол. За перші шість місяців 2021 року (звітність за 2021 не опублікована) Ахметов заробив на руді та сталі 2,8 млрд дол. чистого прибутку.

Раніше Мінінфраструктури погодилося із пропозицією УЗ щодо підвищення тарифів на перевезення вантажів на 70%. На відміну від кількох попередніх підвищень минулого року, цього разу коефіцієнти підвищено однаково — на 70% для всіх 20 видів вантажів.

В Українській зерновій асоціації вже заявили, що зростання залізничного тарифу для зернових вантажів матиме катастрофічні наслідки для аграрної галузі. Це може створити для аграріїв додаткові витрати близько $120 млн на рік.