Смелость — это не умирать зря: подразделению на передовой нечем остановить рашистов — журналист

Українські військові з 9-ї роти 3-го батальйону 72-ї ОМБр ім. Чорних Запорожців опинилися у тяжкому становищі, фактично залишившись лише зі стрілецькою зброєю — без артилерійської підтримки та засобів боротьби з ворожою авіацією.

Про це на своїй сторінці в соціальній мережі Фейсбук повідомляє журналіст-розслідувач Тетяна Заровна з посиланням на джерела в підрозділі.

За її інформацією, втрати роти склали 80−85%, а можливості у військових відійти немає через відсутність другої лінії та проблем з ротацією. У них також немає можливості забрати тіла загиблих товаришів через активний вогонь з боку окупантів.

Комбат убитий. Командир роти поранено. Мій товариш загинув, намагаючись витягнути тіло комбата, водночас загинула ціла група героїчних людей, — наголошує журналістка, закликаючи вжити термінових заходів для порятунку вцілілих бійців.

Також Заровна наводить слова загиблого військового цього підрозділу, сказані ним під час останньої розмови з журналісткою.

Ми без вогневого прикриття від слова зовсім. Наша арта не працює. У нас немає джавелінів і стугнів, немає нічого протитанкового. Є лише автомати, — розповів військовий, додавши, що за місяць підрозділ не відчув покращень у постачанні озброєнь у ЗСУ, про які заявляли певні представники влади.

За його словами, коли у військових були ПЗРК вдалося збити два ворожі літаки, проте тепер у них немає можливості протистояти вертольотам та авіації ворога.

Також військовий повідомив, що надісланий до них на підтримку протитанковий взвод дістався зі значними втратами і виявився «шевцями без чобіт» — без протитанкового озброєння.

З ними їхнє командування на зв’язок не намагалося вийти. Моральний стан у роті у решти — м’яко кажучи, не бойовий, хоча всі рвалися на передок, — зазначив співрозмовник журналістки.

За словами військового у підрозділі вважають, що всі вцілілі бійці загинуть, якщо їх не виведуть найближчими днями.

Ті, хто залишився в роті, не відмовляються виконувати завдання, але ми під безперервним вогнем ворога без вогневої підтримки знаходимося фактично місяць. Доживаємо бомжами у лісі. Не маючи змоги нормально окопатися — тому що безперервні обстріли, — наголосив співрозмовник журналістки.

Ми трималися. Виконували найстрашніші накази, виявляли ініціативу. Але й найміцніших не залишилося внутрішніх сил. Ми не боягузи. Сміливість — це поглянути правді, в очі, а не вмирати даремно, — додав він.

У цій ситуації журналістка закликає терміново посилити вказану роту 72-ї ОМБр або вжити інших заходів для порятунку вцілілих бійців.