Земля сейчас переживает седьмое массовое вымирание, а не шестое — ученые

Земля у наші дні перебуває в розпалі масового вимирання, щороку втрачаючи тисячі видів.

Вважалося, що шосте за рахунком масове вимирання, проте американські учені з Університету Каліфорнії у Ріверсайді (США), виявили докази існування ще одного, раніше невідомого вимирання, котре сталося на мільйони років раніше інших, повідомляє прес-служба вишу.

Масові вимирання — відносно короткі періоди в історії життя на Землі, впродовж яких кількість біологічних видів на планеті різко зменшувалася. Окрім сьогоднішніх подій, були відомі таки випадки:

• 66 млн років тому (наприкінці крейдяного періоду) — зникнення більшості динозаврів та низки інших видів;
• 199,6 млн років тому (на межі тріасового та юрського періодів) — вимерла щонайменше половина відомих видів, що жили на Землі в той час;
• 251,4 млн років тому (на межі пермського та тріасового періодів) — вимирання 96% усіх морських видів і 70% наземних видів хребетних, а також єдиний відомий випадок масового вимирання комах;
• 364 млн років тому (наприкінці девонського періоду — чисельність видів морських організмів скоротилася на 50%;
• 440 млн років тому (на межі ордовицького та силурійського періодів) — зникло понад 60% видів морських безхребетних.

Тепер учені знайшли докази, що вимирання відбулося і 550 мільйонів років тому, під час едіакарського періоду.

Хоча незрозуміло, чи є це справжнім «масовим вимиранням», відсоток втрачених організмів подібний до цих інших подій, включаючи поточну, що триває, — наголошує прес-служба вишу.

Дослідники вважають, що зміни навколишнього середовища винні у втраті приблизно 80% усіх едіакарських істот, які були першими складними багатоклітинними формами життя на планеті.

Геологічні записи показують, що світові океани втратили багато кисню за цей час, і ті кілька видів, які вижили, мали тіла, адаптовані до середовищ із низьким вмістом кисню, — зазначають дослідники.

Зазначається, що на відміну від пізніших подій вимирання, цю найдавнішу катастрофу було важче задокументувати, оскільки істоти, які загинули, мали м’які тіла і погано збереглися в «літописі скам’янілостей».

Ми підозрювали таку подію, але щоб довести це, нам довелося зібрати величезну базу доказів, — наголошують дослідники.

У ході своєї роботи, команда дослідників задокументувала середовище майже всіх відомих едіакарських тварин, розмір їх тіла, дієту, здатність рухатися та звички.

За допомогою цього проекту дослідники намагалися спростувати твердження, що велика втрата тваринного життя наприкінці едіакарського періоду могла бути чимось іншим, ніж вимиранням.

Раніше цю подію, зокрема, намагалися пояснити тим, що правильні дані не були зібрані, або зміною в поведінці тварин — такою, як поява хижаків.

Ми можемо бачити просторовий розподіл тварин з часом, тому ми знаємо, що вони не просто переїхали в інше місце або були з’їдені — вони вимерли, — наголошують учені. — Ми показали справжнє зменшення чисельності організмів.

Хоча наразі не зрозуміло, чому рівень кисню так стрімко знизився у той період, очевидно, що зміна навколишнього середовища може дестабілізувати та знищити життя на Землі в будь-який момент. Такі зміни стали причиною всіх масових вимирань, включаючи те, що відбувається зараз.

Ніщо не застраховано від вимирання. Ми бачимо вплив зміни клімату на екосистеми і повинні враховувати руйнівні наслідки, плануючи майбутнє, — резюмують учені.