Спикер пограничников показала роскошный отдых во время войны и пожаловалась на хейт в сети (ФОТО)

Прес-офіцер південного регіонального управління держприкордонслужби України Іванна Плантовська хизувалася фото з Парижа на тлі Ейфелевої вежі, а також кадрами з курортів. Після розголосу вона закрила свої профілі у Facebook та Tik Tok, користувачі соцмереж зберегли скріншоти.

Плантовська наразі не прокоментувала ситуацію. Але 9 січня вона відкрила свою сторінку в Facebook і пообіцяла розповісти «свою правду» про те, що відбувається. На момент публікації новини акаунт Плантовської у ФБ був закритим.

Раніше у соцмережах розійшлися фото з розкішного відпочинку Плантовської у Парижі, де вона позує на Новий рік біля Ейфелевої вежі і викладає багато інших фотографій своїх подорожей, які відбувалися вже під час війни.

Коли фото розійшлися у мережі, прес-офіцер приховала свій профіль у соцмережах. 9 січня вона поскаржилася на хейт.

Плантовська навела скріншоти повідомлень, де її в образливій формі звинувачують у гламурному житті, поки решта українок сидить без світла.

Це лише 0.00001% із того, що я зараз отримую. Комусь вдалося розпалити війну всередині країни, — заявила прес-офіцер.

При цьому скандал із Плантовською потенційно може вдарити і по її начальнику — керівнику Південного управління ДПСУ Сергію Мулу, до якого зараз адресують питання про поведінку його підлеглої.

У ЗМІ та в соцмережах вже нагадують, що у листопаді у нього проводилися обшуки, після чого пройшла інформація, що Мул має незадекларований будинок під Києвом. Офіційно це не підтверджували.

Мул обійняв свою посаду у 2019 році, після зміни влади в країні. Його кандидатуру пов’язують у мережі із впливовими людьми у «Слузі народу» — Вадимом Слюсарєвим та нардепом Павлом Сушком.

Водночас українці згадали, що начальник Плантовської генерал-майор Сергій Мул вже потрапляв у поле зору правоохоронців.

За даними НАБУ, наприкінці грудня 2022 року Мулу повідомили про підозру у тому, що він не задекларував будинок вартістю 1,5 млн грн у передмісті Києва. Його дії кваліфікували за ч. 1 ст. 366−2 Кримінального кодексу України (декларування недостовірної інформації).