Православная церковь Украины отходит от «рабской» традиции целования руки священнику

Православна церква України (ПЦУ) відходить від «рабської» традиції цілування руки священнику.

Під час зустрічі з митрополитом Епіфанієм журналіст «1+1» Олександр Загородній не поцілував йому руку й одразу уточнив, чи не обурили такі дії Епіфанія.

Звичайно, що ні. Це більше, бачите, російська традиція, що вірний, як підлеглий, панові повинен кланятися, повинен цілувати в руку. Така виявляється певна зверхність над вірними, що вірні — це покірні раби. А ми відходимо від цієї традиції, тому що ми, за словами Христа, є друзями, — пояснив предстоятель.

Отець Олег Кіндій, доктор патристичного богослов’я, доцент кафедри богослов’я УКУ, священник УГКЦ пояснив, що християнський жест цілування руки прийшов до нас з позахристиянських обрядів.

У Стародавньому Римі це була форма шанобливого привітання. Хоча зазвичай цілували не саму руку, а перстень на пальці. Так повагу та підкорення засвідчували підлеглі й слуги.

Традиція цілувати руку священника тісно пов’язана з Євхаристією. Під час звершення Літургії він тримає у руках Тіло і Кров Господню, освячує чесні дари та роздає їх вірним. Вважається, що руки священника — особливі, бо торкаються Тіла Божого.

У день хіротонії (рукоположення) після богослужіння нововисвячені священники уділяють вірним благословення. Люди, приймаючи це благословення, цілують руку священника на знак визнання того, що його долоні вже тримали Христа. Така традиція в Українській греко-католицькій та в Римо-католицькій церквах. В інших контекстах цілування руки священника не передбачене.