Законопроект о мобилизации — что хотят изменить в Раде

7 лютого Рада підтримала в першому читанні урядовий законопроєкт про посилення мобілізації. Голосів «за» було 243.

Законопроєкт прийнято без пропозицій Комітету. Далі — внесення правок 14 днів (до 21 лютого) і друге читання. Тобто найбільш ймовірно, що законопроект в цілому буде прийнятий в останній тиждень лютого, підписаний на початку березня і набуде чинності через місяць, тобто у квітні, повідомив нардеп Ярослав Железняк.

Секретар Ради нацбезпеки та оборони Данілов заявив, що ймовірність того, що норми оновленого законопроєкту про мобілізацію не будуть відповідати Конституції «наближена до нуля».

Він також наголосив, що важливо, аби закон був справедливим та зрозумілим для суспільства.

Історія питання

Верховна Рада ухвалила у першому читанні законопроєкт у тому вигляді, який повторно запропонував 30 січня Кабінет міністрів України.

Документ, зокрема, передбачає зниження призовного віку з 27 до 25 років, а також виключення з переліку висновків військово-лікарської комісії (ВЛК) категорії «обмежено придатний». Усі, хто має такий статус, будуть зобов’язані ще раз пройти військово-лікарську комісію і мають бути визнані або придатними, або непридатними для служби. Водночас людей з інвалідністю всіх груп пропонується звільнити від військової служби. Вони зможуть долучитися до армії за власним бажанням.

Згідно із законопроєктом, відстрочку від мобілізації отримують жінки та чоловіки, які мають дитину віком до 18 років, якщо другий з батьків такої дитини помер, позбавлений батьківських прав, визнаний зниклим безвісти або безвісно відсутнім, оголошений померлим. Документ також скасовує строкову службу, замінивши її для всіх військовою підготовкою — для чоловіків обов’язковою, а для жінок — за бажанням.

Законопроєкт передбачає низку обмежень щодо осіб, котрі ухиляються від оновлення своїх даних у територіальних центрах комплектування (ТЦК) — наприклад, забороняти їм виїжджати за кордон, обмежувати їх у праві керування транспортним засобом, блокувати їхні рахунки. Такі обмеження, однак, застосовуватимуться тільки через рішення суду.

Крім того, законопроєкт пропонує зобов’язати громадян реєструватися в електронному кабінеті призовника, військовозобов’язаного або резервіста. Це дозволить надсилати повістки про виклик до ТЦК напряму в електронний кабінет. Водночас документ не виключає і вручення повістки під розписку.

Однією з найбільших новацій законопроєкту — демобілізація військових після 36 місяців служби, але з правом Ставки верховного головнокомандувача ухвалювати остаточне рішення.

Критика новацій

Саме питання демобілізації військових привернуло найбільше уваги депутатів. Так, нардепка фракції «Європейської солідарності» Ірина Геращенко заявила, що погоджений у першому читанні законопроєкт не має чіткого механізму демобілізації.

Норма про демобілізацію через 36 місяців прописана настільки розмито, що у військових на фронті ще більше запитань. Ми не почули відповіді від МО щодо терміну служби мобілізованих. Цей законопроєкт не про справедливість, а про примус. Там немає демобілізації й це нечесно до воїнів, які вже два роки під Авдіївкою, Бахмутом, Купʼянськом, — обурилася вона у Facebook.

Нардепка з комітету з питань нацбезпеки Соломія Бобровська («Голос») назвала питання щодо терміну служби одним з найважливіших.

Це базова річ і вимога військовослужбовців — банальне розуміння терміну служби — 36 місяців — 48 чи якась градація для тих, хто безвилазно виконує задачі в зоні бойових дій. Будемо відверті — вижити, до прикладу, в Кринках безлімітну кількість часу на грані фантастики, — наголосила нардепка у Facebook.

При цьому Бобровська переконана, що норма, яка дозволяє Ставці остаточно ухвалювати рішення щодо демобілізації, фактично означатиме службу до закінчення режиму воєнного стану.

Цей законопроєкт- величезна солянка змін, куди вписали все, що ліпиться до купи і все що ні. Частина ідей дійсно хороші і мають право на життя, але є ряд питань, які є принциповими для держави і на які досі немає відповідей, — додала вона.

«Європейська солідарність» та «Голос» не віддали 7 лютого голосів за урядовий законопроект.