Почему люди дегуманизируют своих оппонентов, установили ученые

Деякі з найбільших злодіянь в історії людства — геноцид, рабство, етнічні чистки — мають коріння у нашій здатності дегуманізувати людей з інших соціальних, політичних чи культурних груп.

Раніше вчені вже виявили зв’язок дегуманізації з вірою в те, що інші думають або відчувають менше, ніж ми. Нове дослідження американських вчених показує, що на нашу схильність до дегуманізації також може впливати те, як на нашу думку інші бачать важливі аспекти світу. Про це повідомляє прес-служба школи бізнесу Хааса Університету Каліфорнії (США).

Чим більша різниця між нашими уявленнями про світогляд іншої групи та «типової» людини, тим більше ми схильні їх дегуманізувати, — наголошують дослідники.

Акт дегуманізації принаймні частково зумовлений тим, що ми називаємо «уявною інакшістю»: вірою в те, що інша група сприймає щось, що глибоко хвилює нас, інакше, ніж більшість інших людей, — зазначають учені.

У цьому дослідженні учені використовували соціологічну концепцію «схем», щоб вивчити цей ефект. У широкому розумінні, схеми — це способи, за допомогою яких люди класифікують світ, а також асоціації, які вони мають між цими категоріями. Наприклад:

• консерватор у США може асоціювати свободу з економічною незалежністю та відсутністю державного втручання;
• водночас ліберал може асоціювати свободу з громадянськими свободами та свободою вираження поглядів.

Учені провели два дослідження. У першому з них вони запропонували людям, які відносять себе до республіканців чи демократів у США, щоб вони розповіли про свої схеми, пов’язані з поняттям «Америка». Учасники обирали чотири слова з восьми, які, на їхню думку, найкраще визначали Америку:

• два з цих наборів містили позитивні слова (наприклад, сильна, інноваційна);
• два — нейтральні (наприклад, конституція, західний);
• два — негативні (наприклад, небезпечна, нерівна).

Після того, як учасники сформулювали свої власні асоціації, їм було запропоновано описати асоціації, які, на їхню думку, викликав би типовий член їхньої власної політичної партії, типовий член опозиційної партії та типова людина.

Потім дослідники попросили учасників повідомити, якою мірою вони відверто дегуманізували членів протилежної партії. Виявилося, що прихильники однієї партії були більш схильні до відвертої дегуманізації членів протилежної партії, коли вони вважали, що світогляд цієї групи про Америку сильно відрізняється від того, що вони приписували типовій людині.

Звичайно, причинно-наслідкова стрілка може йти і в протилежному напрямку: чим більше людина дегуманізує іншу групу, тим більше вона може сприймати цю групу як таку, що має погляди, які відрізняються від поглядів типової людини, — зазначають учені.

Щоб отримати більш чітке розуміння причинно-наслідкового зв’язку, дослідники провели друге експериментальне дослідження, в ході якого республіканцям і демократам випадковим чином показували один з двох наборів сфабрикованих відомостей:

• один набір показав, що люди з протилежної політичної партії бачать Америку так само, як і «типова» людина;
• інший показав, що члени протилежної політичної партії мають дуже відмінні від «типової» людини схеми.

Дослідники виявили, що дегуманізація була значно сильнішою в останньому випадку, що підтверджує результати першого експерименту. Про те, що відомості про людей були сфабриковані, учасникам повідомили наприкінці дослідження.

Коли люди сприймають іншу сторону як менш ніж людину, ми повинні турбуватися про такі негативні наслідки, як політичне насильство, — підсумовують дослідники. — Якщо ми почнемо розуміти, звідки походить таке сприйняття, це дасть нам ще один важіль для боротьби з ним.