Украина стала первой стране в мире, которую атаковали межконтинентальной баллистической ракетой — для чего это московитам

Україна стала першою країні у світі, яку атакували міжконтинентальною балістичною ракетою.

Стратком ЗСУ підтвердив, що росія уранці 21 листопада завдала по Україні удару саме цим видом зброї.

Раніше про це заявив президент України, додавши, що росіяни зробили нашу країну своїм полігоном.

Станом на початок 2024 року росія мала у своєму розпорядженні 521 міжконтинентальну балістичну ракету наземного та морського базування. Про це пише Defence Express із посиланням на три джерела — дослідження The Military Balance 2024, довідник Bulletin of the Atomic Scientists з ядерного арсеналу РФ та збірник SIPRI Yearbook 2024, World nuclear forces 2023.

Як зазначається, ракетні війська стратегічного призначення рф на початок року мали у своєму розпорядженні:

• 34 МБР типу РС-20 «Воевода» (розгортання стартувало ще в 1988 році);
• 60 МБР типу РС-12М «Тополь-М» (розгортання стартувало в 1997 році);
• 18 МБР РС-12М1 «Тополь-М» (розгортання стартувало у 2006 році);
• 180 МБР РС-24 «Ярс» у шахтному варіанті (розгортання стартувало у 2010 році);
• 24 такі ракети в мобільному варіанті (з 2014 року);
• близько 8 ракет «Авангард».

Кількість МБР «Сармат» у розпорядженні рф — невідома.

Валерій Романенко, авіаексперт, провідний науковий співробітник Державного музею авіації, на Radio NV заявив, що росіяни створили балістичні ракети середньої дальності і цим порушили домовленості зі США початку 1990-х років.

Реакція ЄС

Використання російської МБР є черговою ескалацією з боку Кремля. Про це заявив речник ЄС Петер Стано.

Також, за його словами, це вказує на те, що владімір путін не має наміру вести переговори про мир, а продовжує підвищувати напругу з використанням ядерної риторики.

Для чого росіяни використали міжконтинентальну ракету

Ракета РС-26 «Рубеж», яка, ймовірно, була застосована по місту Дніпро, свідчить про те, що росія в усьому підступна і брехлива країна.

Про неї дуже мало інформації, тому що вона, скоріше за все, була створена в порушення Договору про ліквідацію ракет середньої і меншої дальності.

Він був укладений між СРСР і США в грудні 1987 року і передбачав знищення та припинення розробки ракет меншої дальності від 500 до 1000 км і середньої дальності від 1000 до 5500 км.

Дальність РС-26 трохи більше верхньої позначки договору, заявлена, як 6000 км, але, очевидно, ракету конструювали для застосування по Європі.

Тож створення такої ракети було демонстраційним порушенням Договору про ліквідацію РСМД.

Чим, ймовірно, вдарила росія

РС-26 «Рубеж» — ракета, заявлені характеристики якої (максимальна дальність 6000 км) підпадають під обмеження, встановлені Договором про ракети середньої і меншої дальності. Тобто, за цим договором така ракета взагалі не має права на існування. Але коли це росіяни зважали на міжнародні угоди?

Вважається, що проєктування РС-26 почалось у 2006 р. і йшло перевіреним шляхом: для створення цієї ракети взяли два ступеня триступінчатої МБР «Тополь».

Пів століття тому в совдєпії такий підхід застосували для створення ракети середньої дальності РСД-10 «Піанєр», яка базується на двох ступенях МБР «Тємп-2С».

Характерно, що розробник (Массковскій інстітут тєплатєхнікі) і виробник (Воткінський завод) «Рубєжа» лишились ті ж самі, що й у «Піанєра» — тож спадкоємність конструкторсько-технологічних розв’язань вигладала б цілком логічною.

Випробувальні пуски РС-26 почались у 2012 р. (за іншими даними — ще у 2011-му). Планувалось, що розгортання РС-26 почнеться 2017 р. Але у 2018 р. росіяни заявили про виключення комплексу «Рубеж» з державної програми озброєнь до 2027 р. Та все ж, ймовірно, деяка робота з допрацювання цього комплексу проводилась.

«Мілітарний» пише, що РС-26 має довжину 23 м і діаметр 2 м. Важить ракета 40−50 тонн (точніші дані не публікувались), а увесь пусковий комплекс (самохідна пускова установка на шестивісному МЗКТ-79291 разом з ракетою) — 80 т. Для порівння: самохідна ПУ з МБР «Тополь-М» важить 120 т.

Наскільки відомо, «Рубеж» проєктувався виключно під ядерне спорядження. Його бойова частина масою 1000−1200 кг має споряджатись кількома (від трьох до шести) бойовим блоками індивідуального наведення потужністю порядку сотень кілотонн (найчастіше вказується 3−4 блоки по 300 кт).

Росіяни пишуть, що «Ракета оснащена принципиально новой системе управления и наведения, работающей по уникальному алгоритму, позволяющему уклоняться от опасных объектов (противоракет) и выходить на боевой курс с высокой степенью вероятности поражения цели. Индивидуальные системы создают апериодичные флуктуации скорости и направления, препятствующие поражению боеголовки в полете». В будь-якому разі, для ураження такої цілі потрібні дуже дорогі і специфічні протиракетні комплекси — наприклад, американський THAAD.

Яку бойову частину мала ракета, випущена сьогодні по Дніпру. Ризикну припустити, що ніякої — лише масогабаритний макет.

Річ у тім, що створення звичайної, неядерної БЧ для такої ракети — річ безглузда з економічної точки зору, бо МБР (ну, хай РС-26 — не надто міжконтинентальна) є надзвичайно дорогою. Витрачати одноразовий носій масою 40−50 тонн на те, щоб доставити до цілі тонну вибухівки — надто нераціонально; з цим чудово справиться пара крилатих ракет. Тож нинішній пуск може слугувати своєрідною демонстрацією технічної можливості завдання ядерного удару по Україні.