Рашисты планировали наступление на Сумы и Харьков 1 июня — Сырский рассказал, как их остановили

Російські загарбники 10 травня 2024 року розпочали широкомасштабну наступальну операцію на Харківському напрямку. Проте вона розпочалася раніше, ніж планував ворог, оскільки українські військові фактично випередили ворога в розгортанні резервів уздовж кордону — в районі Сум, Харкова, Вовчанська.

Про це в інтерв’ю «ТСН Тиждень» розповів головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський.

За словами Сирського, ворог не очікував, що в України є бригади, які були виведені в резерв для відновлення боєздатності — противник вважав, що резервів немає.

Вони також моніторять і вони знали, за нашою інформацією, що резервів у нам немає, що ситуація у нас критична після Авдіївки, — зауважив він.

Сирський зазначив, що:

• рашисти планували підготувати наступальне угруповання на основі двох корпусів;
• один з цих корпусів мав би скласти найбільшу ударну силу наступального угруповання — це 44-й корпус. Він був сформований з бригад, які мали значний досвід і на базі цих частин формувалися інші з'єднання, які якраз в цей період проходили підготовку;
• підготовка повинна була завершитись до 1 червня і після цієї дати росіяни планували потужним угрупованням розпочати наступ на двох стратегічних напрямках — Харківському та Сумському.

Коли ми почали виводити наші частини і займати оборону вздовж кордону, то противник прийняв рішення наступати всіма силами, які були в нього в розпорядженні, — розповів Сирський. — Це було близько 43 тисяч, які були розгорнуті в районі Бєлгорода на Харківському напрямку, і 26 тисяч на Сумському напрямку.

Ці бої розпочалися наступом, в якому ворог мав частковий успіх в районі Липців, де йому вдалося просунутися до 10 км, після чого в зустрічному бою він був зупинений. На інших напрямках для нього ситуація розгорталася менш успішно, зокрема він зав’яз в боях у Вовчанську і фактично відразу почав нести великі втрати.

Тому противник почав вводити резерви і потім планомірно почав перекидати ті частини, які планувалися до наступу буквально двома-трьома днями пізніше на Сумському напрямку — вони почали перекидати їх на Харківський напрямок, — зазначив Сирський.

Але ж тих резервів виявилося теж недостатньо. Тоді вони перекинули частини частково з Куп’янського напрямку і таким чином цей наступ не мав успіху, — додав він.

Сирський зазначив, що на деяких напрямках ворогу довелося відступити, на інших він фактично зупинився на лінії держкордону, а в районі Вовчанська вже тривалий час тривають бої без будь-якого успіху з боку противника, при тому, що він несе великі втрати.

У цій ситуації Україні довелося шукати якесь розв’язання проблеми, котре б відволікло дії противника, змусило його зняти частину сил з головних напрямків та нейтралізувати загрозу на нових ділянках наступу.

І тоді в ході детального аналізу створення угруповань противника, концентрації його військ, було знайдені слабке місце як раз на Курському напрямку, — зазначив Сирський.

За його словами, у Курську область вдалося вивести три бригади десантно-штурмових військ, а також ще декілька бригад, які відновлювали боєздатність, їх доукомплектували.

Сирський наголосив, що Курська операція — це безпрецедентний випадок, коли країна-агресор була вимушена оборонятися на своїй території, перекинути сили з інших напрямків та створити угруповання, яке нараховувало 67 тис. осіб найкращих своїх частин.

Загалом внаслідок Курської операції додалося 255 км активного фронту.