Справа Колмогорова: хто захистить захисників

Коментарі членів Комітету з питань координації надання правової допомоги учасникам АТО, членам їхніх сімей та переселенцям при Національній асоціації адвокатів України, які вивчали матеріали справи Сергія Колмогорова.

Член Комітету, адвокат Надія Івашкова:

— У цій справі сказано вже досить багато, тому хочу викласти свою позицію коротко і тезисно.

1. Причина виникнення цієї справи — у відсутності констатації факту та юридичної дефініції війни на сході України. Подібні справи не рідкість, вони з'являються тоді, коли дії військових у стані фактичної війни оцінюють інструкціями, створеними в мирний час і призначеними для використання в мирний час. Так, Колмогорову закидають перевищення посадових повноважень, передбачених Інструкцією про застосування зброї, затвердженою наказом адміністрації Державної прикордонної служби №200 від 21 жовтня 2003 року — мовляв, підстав для застосування зброї, в тому числі для зупинки транспортного засобу, не було, солдат перевищив надані йому повноваження.

При цьому слідством, а потім і судами абсолютно ігнорується той факт, що станом на 7 вересня 2014 року напад російських військ на Маріуполь був більш як очікуваним. 28 серпня було захоплено Новоазовськ (що розташований у 44 км від Маріуполя). 29 серпня Україна була шокована розстрілом наших військ, які виходили з Іловайського котла. Станом на вересень 2014 року Херсонський прикордонний загін, перекинутий для несення служби в Маріуполь, мав бути готовий в будь-який момент відбити напад противника.

2. Технічний пост спостереження, щодо якого генеральний прокурор дозволив собі твердження, що його нібито не було, — був. У матеріалах справи є навіть свідоцтво про право власності та документи на землю під цим ТПС. Автомобіль, що підозріло миготів фарами, був помічений прикордонниками на підступах до ТПС, де вони здійснювали патрулювання. Свідченнями командира і солдата одного з постів підтверджується, що водій на заклики назвати себе і попереджувальні постріли в повітря не відреагував, автомобіль почав їхати й поїхав у бік поста Колмогорова і його напарника.

3. Колмогоров отримав наказ зупинити та перевірити автомобіль. У ситуації, коли піший прикордонник з бойовою зброєю в руках має зупинити автомобіль, що не реагує на сигнали, єдиним реальним способом зупинити його було застосування зброї. Що і було зроблено самим обвинуваченим і його напарником. Обставини, за яких напарник Колмогорова відмовився від своїх первинних свідчень (що попереджувальні постріли були) заслуговують на окремий пункт.

4. Так, люди в автомобілі виявилися без зброї. Мета перебування потерпілих на місці події — для інтиму — підтверджується лише свідченнями водія машини, чоловіка потерпілої (судово-медичній експертизі, всупереч заявам генерального прокурора, питання про секс навіть не ставилися, все більше про причини смерті), але нічим не спростована. Тобто загрози для прикордонного загону ці люди не становили (принаймні загроза не доведена), але виходячи з обставин ця машина розцінювалася прикордонниками як реальна загроза. Слідство провело психіатричну експертизу Колмогорова (при здоровому глузді, адекватний), але абсолютно проігнорувало факти, як сприймалася ця ситуація різними учасниками прикордонного загону, включно з командиром.

5. Слідство мало явно обвинувальний ухил і містить процесуальні порушення. Основні докази обвинувачення викликають серйозні сумніви в їхній достовірності. Зокрема, у справі кілька балістичних експертиз, і на якомусь етапі доказову базу почали «підганяти» під одну з них. Огляд місця події — це невідкладна слідча дія, єдина, яку можна провести навіть до внесення відомостей про злочин до реєстру розслідувань. Дуже важливо, щоб обстановка між виявленням злочину та оглядом місця події залишалося незмінною. Під час первинного огляду місця події було виявлено 9 гільз (експертиза показала, що вони відстріляні зі зброї, що належить основному свідкові обвинувачення Г.) і 5 металевих фрагментів (імовірно фрагментів кулі, але експертиза не показала, кулі це чи ні, через їх деформацію). Повторний огляд місця події, під час якого було вилучено 42 гільзи, відстріляні ймовірно зі зброї Колмогорова та його напарника Г., було проведено 22 квітня 2015 року (!), тобто більш як 7 місяців по події, що особисто в мене викликає надзвичайно серйозні сумніви в допустимості використання цих гільз як доказів. Факт, що стрілянина по автомобілю була здійснена саме Колмогоровим і його напарником Г., достовірно підтверджується тільки щирими свідченнями прикордонників Колмогорова і його напарника, які від самого початку співпрацювали зі слідством, ще коли були свідками.

6. Під час первинних опитувань (в ніч події) і початкових допитів свідків вони обидва — Колмогоров і його напарник — казали про те, що здійснювали попереджувальні постріли вгору. Що змусило напарника Колмогорова, батька трьох дітей, власника 9 відстріляних гільз, знайдених з самого початку на місці події, змінити свої свідчення, неважко здогадатися. З урахуванням фактичних обставин справи є підстави оцінювати свідчення Г., які сильно відрізняються від його первинних свідчень, вкрай критично. Крім того, судом зовсім не дано оцінки свідченням свідка Б., який виявив підозрілий автомобіль і першим намагався його перевірити, про те, що водій проігнорував вимоги прикордонників, в тому числі два попереджувальні постріли вгору.

7. Виявивши в салоні поранену жінку, прикордонники негайно викликали швидку допомогу, надавали повну підтримку слідству, були твердо переконані, що діяли відповідно до закону, що також є доказом їхньої законослухняності й невірної оцінки небезпеки початкової ситуації, викликаної об'єктивними причинами.

8. Суд касаційної інстанції має право давати правову оцінку доказам, але не може вирішувати питання про їхню достовірність або недостовірність, тому позиція захисту, що справу потрібно повертати в апеляційну інстанцію і там заново дослідити докази, є єдино правильною. Я зі свого боку можу висловити тільки підтримку бійцеві Колмогорову і надію, що цього разу суд буде до нього справедливий.

Глава Комітету АТО, адвокат Марія Островська:

— На жаль, ця справа далеко не єдина, де захисники України, які виконують свій обов'язок перед батьківщиною, зрештою стають фігурантами кримінальних справ. Для прикладу, зараз член Комітету, адвокат Наталія Фещик здійснює захист бійців у Костянтинівському міськрайонному суді Донецької області, де ми теж зіткнулися з майже повною відсутністю доказів провини учасників АТО і водночас явно обвинувальним ухилом досудового розслідування і суду. Так, законодавство про АТО є далеко не досконалим. Але це провина держави, а не воїнів, які стали на її захист. Належний правовий захист військовослужбовців України має бути одним із завдань держави, а не тільки волонтерів та активістів.