Розстріл у Княжичах: «перевертні-2»

Трагічний розстріл у Княжичах. Шокуючими були і залишаються події, що сталися в с. Княжичі Броварського району Київської області 4 грудня 2016 року, коли працівники поліції без вагань та переслідуючи неправові цілі приймали рішення позбавити життя людей. Виявилося, що несподіваним чином воно перегукується з іншою, не менш відомою кримінальною справою.

Свого часу сколихнула всю країну та мала неабиякий резонанс срава «міліцейських перевертнів» . Вона продемонструвала, наскільки пронизані керівники міліції і рядові працівникіи кримінальними зв’язками, корупцією, та відкрила очі суспільству на існування потужних злочинних угруповань, які складалися з правоохоронців.

Колишній працівник Управління по боротьбі з організованою злочинністю Ігор Касян був однією з ключових фігур, що здійснював успішне, але небезпечне та, як виявилося згодом, невдячне завдання — розкриття та оперативний супровід розслідування і судового розгляду резонансної справи. По завершенню судового розгляду справи було притягнуто до кримінальної відповідальності велику кількість правоохоронців, трьом з яких було призначено найвищу міру покарання, а ще більше міліціонерів було звільнено зі служби.

З часу завершення цієї справи поліція пережила кілька системних реформувань, очищень та змін кадрового складу, що, напевно, мало би призвести до недопущення минулих подій. Але, як не дивно, саме колишній працівник УБОЗу Ігор Касян, який наразі вже є пенсіонером, став каталізатором, який знову сприяв викриттю криміналізованості та корумпованості діючих правоохоронців нової поліції.

Матеріали негласних слідчих дій, здійснених Службою безпеки України,  вичерпно пояснюють,  що відбулося насправді того трагічного дня, коли стався«розстріл у Княжичах».

Було справді розкрито нову банду. Але не кримінальників, а правоохоронців — «перевертнів-2». Стає моторошно від того, що ті люди, які мають захищати нас, боротися зі злочинністю, затримувати та притягувати до відповідальності правопорушників, порушуючи всі конституційні норми щодо права людини на життя, підстав для застосування зброї... віддають злочинний наказ не затримувати, а розстрілювати людей в с. Княжичі. З через годину, з метою «призначення» винних у тих подіях, дають наказ розстріляти в м. Києві автомобіль, у якому, можливо, перебувають люди, без з'ясування, хто в ньому... Як не дивно, підлеглих не тільки не дивують такі накази — вони їх з легкістю виконують. При цьому спокійно повідомляючи, що машину розстріляли, але, на жаль, там нікого не було...

Це означає лише одне: поліцейські не займалися розкриттям або документуванням злочину, а вчиняли його, при цьому їхня холоднокровність свідчить про те, що це вони робили не вперше. Замітаючи за собою сліди, ці люди виявилися готовими на все. 

Дивно, що прокуратура, достовірно знаючи про винних осіб та непричетність Ігоря Касяна до подій, продовжує звинувачувати його у злочинах, до яких він не має жодного відношення. Хоча в матеріалах тих самих негласних слідчих дій міститься телефонна розмова між керівником «операції» та його безпосереднім керівництвом, де перший повідомив щодо місця перебування «підозрюваних» під час подій в с. Княжичі: «Та їх і не бачили, вони ходили, але у них щось перегралося і вони поїхали»...

Здавалося б, за наявності переконливих доказів, що перешкодить встановленню справедливості та притягненню винних до відповідальності? Але ж... рух кримінальних проваджень щодо правоохоронців є настільки умисно повільним, що за рік справа не тільки не потрапила до суду, але й навіть найближча перспектива цього відсутня. А правоохоронці продовжують «працювати», маючи змогу вчиняти нові злочини, а також не лише знищувати докази, але й людей, які можуть пролити світло на події...

Нова справа «міліцейських перевертнів» стане справжнім випробуванням на зрілість не тільки для органів правоохоронної системи — поліції та прокуратури, але й правосуддя.  

 Закон України «Про Національну поліцію» визначає, що поліцейський уповноважений у виняткових випадках може застосовувати вогнепальну зброю для затримання особи, яку застали під час вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину і яка намагається втекти, або для затримання особи, яка чинить збройний опір, озброєної особи, яка погрожує застосуванням зброї. Поліцейський уповноважений може застосовувати вогнепальну зброю тільки з метою заподіяння особі такої шкоди, яка є необхідною і достатньою в такій обстановці, для негайного відвернення чи припинення збройного нападу.