Дружина підозрюваного у справі в Княжичах: Це помста за пійманих «перевертнів у погонах»

Розслідування трагедії в Княжичах триває. Причому кількість підозрюваних у справі стрімко зростає: вже вісьмом висунуто підозру, особистість ще двох поки не встановлена. На початку грудня шістьом підозрюваним було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою. Днями судді Голосіївського районного суду Києва подовжили обмеження волі для цих фігурантів ще на два місяці.

Одним із підозрюваних, які перебувають під вартою, є старший оперуповноважений ГУБОЗ МВС України у відставці Ігор Касян. Нам вдалося поспілкуватися з його дружиною Наталею та 21-річним сином Василем, який був із батьком на авторинку в момент затримання.

«Ракурс»: Василю, ви були разом із батьком під час його затримання 4 грудня. Як виглядали події того дня?

Василь Касян: В ніч із 3 на 4 грудня тато був удома разом із нами. А 4 грудня вранці ми, як і планували, поїхали на авторинок. Мій друг попросив мене допомогти з вибором машини, і я погодився. Але не встигли ми з татом вийти з автомобіля, як на нас налетіли невідомі в масках, повалили обличчям у сніг і заламали руки, нічого не пояснюючи. Я й подумати спочатку не міг, що діють правоохоронці, адже руки нам зв'язали мотузками. Окрім того, і мене, і тата били по голові й тілу. Ніхто й не думав представлятися або пред'являти нам документи. Ба більше, на голови нам одягли балаклави, щоб ми не бачили, що відбувається.

Все це нагадувало скоріше сцену з якогось бойовика, ніж реальні події. А методи роботи силовиків — катування. Адже на вулиці стояв 9-градусний мороз, а ми, побиті, тривалий час пролежали в снігу, поки вони обшукували нас і нашу машину, просто спілкувалися між собою, курили, пили каву. Крім того, мені розстібнули куртку, а з тата її й зовсім зняли. Він так і лишився на холоді в одному светрі. Прохання тата про те, щоб відпустили хоча б сина, правоохоронці ігнорували.

За деякий час, забравши все, що в нас було із собою, правоохоронці посадили мене в нашу машину і, запитавши адресу, повезли додому. Татка відвезли в іншому напрямку. Іронія в тому, що мамину машину вони фактично вилучили, але, тим не менш, самі ж продовжували на ній пересуватися, а потім наклали на неї арешт. Крім того, арешт було накладено і на всі мої речі й документи, які я мав при собі того дня, зокрема й паспорт громадянина України.

Наталя Касян: В день захоплення Ігоря та Васі я, як завжди, була зайнята домашніми справами. Десь біля обіду помітила, що по нашій ділянці хтось ходить. Я почала телефонувати своїм чоловікам по мобільному, але вони не відповідали. Я захвилювалася, оскільки раніше такого ніколи не було. І чоловік, і син знають, що якщо я телефоную, то треба відповісти на дзвінок. За деякий час ворота відкрилися і в наш двір в'їхала моя машина, на якій вранці поїхали Вася та Ігор. Вам не передати мій стан, коли я побачила, що з автомобіля вийшли незнайомі чоловіки, а з ними — побитий Вася. На запитання про те, де мій чоловік і що відбувається, ніхто не міг дати чіткої відповіді. Говорили лише із глузуванням, мовляв, із новин все дізнаєтеся.

Правоохоронці обшукали весь будинок. Вилучали все, що могло «красиво» виглядати в протоколі. Через те, що обшук проводили в кількох кімнатах одночасно, простежити за їхніми діями ми не могли. Зрештою в нашому будинку нібито знайшли арсенал зброї. Ігор дійсно після служби зберігав зброю вдома, але він мав усі дозволи на неї. А вилучені бронежилети й каску ми купували для сина: він відвідує військову кафедру і ми переживали, що його можуть у будь-який момент відправити в АТО, тому про всяк випадок запаслися необхідним.

На довершення слідчий забрав і сервер, на якому збереглося відео з камер спостереження в нашому будинку. Відеокамери Ігор встановив якраз незадовго до того, що сталося. Він помітив, що за ним стежать, а одного разу побачив на вхідних дверях нашого будинку сліди злому. Переживаючи за безпеку сім'ї, він і встановив відеоконтроль за ділянкою та будинком.

Цікавий момент, що не збереглося і повноцінне відео в жодній з організацій поблизу авторинку, на яких було зафіксовано, як б'ють Ігоря та Васю 4 грудня.

Окрім того, коли правоохоронці близько до опівночі нарешті поїхали, я виявила, що зникли гроші, які призначалися для оплати орендодавцям за землю. Зникли й мої особисті заощадження. Природно, що цих грошей у протоколі обшуку зазначено не було. Помітивши зникнення грошей, я подала відповідну заяву в поліцію Шевченківського району.

«Ракурс»: Ваш чоловік розумів, чому за ним могло вестися стеження?

Наталя Касян: Ігор не ділився з нами своїми підозрами, не хотів хвилювати. Але я припускала, що це могло бути якось пов'язане з його роботою, хоч він уже багато років на пенсії. Все-таки брав безпосередню участь у дуже гучних справах.

Зараз за нами й нашим будинком продовжують стежити. Це помічаємо не тільки ми — наші сусіди теж бачили стеження. Крім того, я неодноразово бачила кількох чоловіків підозрілої зовнішності біля свого автомобіля, які, побачивши мене, швидко йшли. Захисники рекомендують подати заяву про застосування засобів захисту, але мені хочеться вірити у краще, і ми поки що цього не робимо.

«Ракурс»: Чи спілкуєтеся ви з чоловіком? Як ведеться розслідування його справи?

Наталя Касян: Зараз ми можемо побачити Ігоря тільки в залі суду. Від слідчих отримати дозвіл на побачення нам так і не вдалося.

Нам, на жаль, відомо не багато. Адвокатам Ігоря відмовляють в ознайомленні з матеріалами справи, та й загалом поліція і прокуратура всіляко перешкоджають захисту.

Захисники чоловіка ще в першому засіданні, коли вирішувалося питання про запобіжний захід, подали заяву про розслідування застосування насильства щодо Ігоря під час затримання. Суд виніс ухвалу про проведення перевірки цього факту і притягнення винних до відповідальності. Та це рішення так ніхто й не виконав. Але ж Ігор 11 днів провів у лікарні швидкої допомоги з численними травмами від побоїв під час затримання, що, в принципі, ніким і не заперечується.

Васю теж дуже побили, тримали зі зв'язаними руками багато годин, коли Ігоря затримували. Ми подали окрему заяву про злочин правоохоронців щодо нього. Але навіть побої зняти вдалося лише на п'ятий день і тільки завдяки втручанню журналістів.

За скаргами наших адвокатів до справи вже долучився уповноважений Верховної Ради з прав людини. Зараз представники омбудсмена активно досліджують порушення правоохоронців, зокрема затримання й побиття Васі та Ігоря.

Думаю, комусь просто вигідно зробити організатором банди відому фігуру, щоб надати цьому більшого значення. В тому, що для Ігоря це розправа за хорошу роботу під час затримання «банди перевертнів», я навіть не сумніваюся. Ймовірно, перейшов дорогу комусь, хто зараз при владі. Але я сподіваюся, що врешті-решт справедливість переможе.