Картковий будиночок слідства по Княжичах: докази розвалюються
https://racurs.ua/ua/1949-rozvalyvsya-iedynyy-dokaz-prychetnosti-do-bandy-knyajychiv-vidomogo-eks-ubozivcya.htmlРакурсТрагічний інцидент у селі Княжичі, що забрав 4 грудня 2016 року життя п'ятьох правоохоронців під час проведення спецоперації зі знешкодження банди, розслідується досі. Існування банди в тому вигляді, в якому її було представлено правоохоронцями, спростовує екс-поліцейський Юрій Бурляй. Саме він одразу після розстрілу в Княжичах вказав на Ігоря Касяна як організатора злочинного угруповання, що нібито промишляє грабежами в Києві та Київській області.
Як стало відомо «Ракурсу», до прокуратури м. Києва було подано заяву, де колишній співробітник столичної Нацполіції Юрій Бурляй просить відомство повернути з суду обвинувальний акт, наполягаючи на своїй участі у «справі Княжичів» як оперативника під прикриттям. Підписаним документом екс-правоохоронець зізнається в обмові колишнього УБОЗівця Ігоря Касяна і самообмові, пояснюючи це службовою необхідністю, щоб викрити організоване злочинне угруповання, якого, як з'ясувалося, і не існувало.
Ситуацію прокоментувала Марія Островська, один з адвокатів екс-борця з «перевертнями в погонах» Ігоря Касяна: «Власне, лише на зізнаннях поліцейського Юрія Бурляя і будувалася справа проти колишнього співробітника УБОЗу Касяна і його товариша — бізнесмена Костянтина Березовського. Тепер свідчення проти мого клієнта та інших обвинувачених не вважатимуться за допустимі докази. Хоча вимога повернути обвинувальний акт — це, безумовно, процесуальна утопія. Кодекс не передбачає таких повноважень для сторони обвинувачення — це прерогатива суду, до того ж за формальними підставами. Але реабілітуюча перспектива цієї справи для обвинувачених очевидна. Навіть якщо на Бурляя почне чинитися мстивий тиск з боку правоохоронців — для мого клієнта це вже не матиме жодного значення, оскільки будь-які нові свідчення будуть вважатися непослідовними, суперечливими і їх не буде взято судом до уваги. А для самого Бурляя — це відносно безпечно, адже йому, ймовірно, є що розповісти про темний бік діяльності керівництва поліцейської правоохоронної системи. Тому сумніваюся, що вони ризикнуть провокувати відкриття ящика Пандори. Згадаймо історію екс-прокурора Дмитра Суса...»
Батько співробітника Державної служби охорони Сергія Орлова, який трагічно загинув у княжицькій перестрілці, Олександр Орлов зазначив таке: «Я розумів, що всілякі там Бурляї — це пішаки, яких використовують справжні організатори пограбування будинку валютника і вбивства мого сина з товаришем по службі. Хоча і був упевнений, що саме Бурляй приніс тему пограбування своїм колегам у Нацполіцію та МВС. Інше питання: він це приніс, розуміючи, що коїть злочин, або наївно вважаючи, що є учасником розкриття банди злочинців? За моїми даними, він все знав і розміняв один злочин на інший... Останнє визнання Бурляя свідчить, що його ввели в оману. В будь-якому разі, залишається фактом змова та участь у грабежах вищого поліцейського керівництва країни. Чого варті відомі переговори начальників Нацполіції м. Києва та фраза екс-начальника карного розшуку Леоніда Куряти: «Розбій на розвідників повісимо». Вони до своїх співробітників ставляться як до гарматного м'яса. Мій Сергій загинув як герой, і я продовжу домагатися справедливості. Мене цікавлять не призначені, а справжні винуватці його вбивства: ті, хто вбивав, і головне — ті, хто давав вказівки на вбивство».
Нагадаємо, в розпорядженні «Ракурсу» є протокол негласних слідчих дій Служби безпеки України — розшифровка телефонних переговорів співробітників столичної поліції в ніч розстрілу в с. Княжичі, на яких начальник карного розшуку Леонід Курята, його підлеглі, а також глава Нацполіції Києва Андрій Крищенко обговорюють команди на розстріл, а після трагічного збою планів нарікають на можливе закінчення свого веселого життя в правоохоронному відомстві. Зауважимо, попри це Крищенко досі очолює столичне поліцейське відомство, а Куряту Окружний адміністративний суд Києва нещодавно відновив на посаді. Не буде дивним, якщо цих сумнозвісних правоохоронців згодом ще й нагородять за доблесну службу. O tempora, o mores...