Новини
Ракурс
Вищий антикорупційний суд України

Вищий антикорупційний суд: невирішені питання

19 чер 2019, 11:14

Рік тому, у червні 2018-го в Україні було ухвалено закон «Про Вищий антикорупційний суд». Створення цього органу було однією з вимог МВФ. Восени минулого року відбулися (і доволі важко) вибори до новоствореного органу, що має здійснювати правосуддя як суд першої та апеляційної інстанцій у кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до його юрисдикції, та проводити узагальнення судової практики щодо корупційних злочинів.


.

Можна сперечатися про те, чи потрібен окремий суд, що буде розглядати виключно корупційні злочини, які складають досить незначну частину від загальної кількості кримінальних правопорушень. Прихильники ідеї створення Вищого антикорупційного суду (ВАКС) вважають, що спеціалізований суд, до складу якого увійшли професіонали високого рівня, які добре знаються саме на цій категорії справ, допоможе швидко і якісно розв’язати завдання по боротьбі з корупцією.

Чи стане ВАКС справді ефективним антикорупційним інструментом або буде, як кажуть скептики, зайвою ланкою українського правосуддя? Ми зможемо дізнатися про це вже незабаром: 7 травня збори суддів Вищого антикорупційного суду визначилися з датою початку роботи — 5 вересня 2019 року.

Два з половиною місяці — строк невеликий, а перед новоствореним органом і судовою системою загалом постала проблема невизначеності деяких процесуальних моментів. Про питання, знайти відповіді на які треба буде найближчим часом, розповіла голова Вищого антикорупційного суду України Олена Танасевич, виступаючи на міжнародній конференції «Єдність судової практики: погляд Європейського суду з прав людини та Верховного суду». Наводимо фрагменти з її виступу.

Голова Вищого антикорупційного суду України Олена Танасевич

Як передавати кримінальні провадження від місцевих судів до Вищого антикорупційного суду?

На перший погляд, ця норма здається цілком зрозумілою: кримінальні провадження щодо корупційних та пов’язаних з ними злочинів суди повинні передати до Вищого антикорупційного суду. Однак під час обговорення з колегами постало запитання: в який спосіб це має відбутися? Частина колег висловилася, що це має бути супровідний лист від суду першої інстанції до ВАКС. Є думка, що якщо справа передається за предметною підсудністю в межах юрисдикції кількох апеляційних судів, то це повинен вирішувати Касаційний кримінальний суд ВС.

Якщо не буде внесено зміни в цю норму, то мені вбачається більш конструктивною така позиція. Згідно зі ст. 369 КПК суд на виконання перехідних положень повинен винести ухвалу про передачу зазначеного провадження. У випадку, наприклад, коли це провадження належить до предмета підсудності Вищого антикорупційного суду, то, зрозуміло, ми розпочинаємо з підготовчого судового засідання. А якщо виявиться, що провадження не підсудне ВАКС? Як він повинен тоді вчиняти?

Вже немає такої норми, яка передбачала б можливість повернення цього провадження до того суду, який його надіслав. Ми вивчили це питання, і нам вбачається, що найбільш розумним рішенням буде передача зазначеного провадження до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду, оскільки юрисдикція ВАКС розповсюджується на територію всієї України. І вже колегія Апеляційної палати визначатиме підсудність вказаного провадження.

Це питання є дуже гострим, і якщо є інші думки, ми будемо вдячні за будь-яку позицію.

Якщо корупція — складова цілого «букету» злочинів?

Ще одне запитання — якщо до Вищого антикорупційного суду надходить провадження, в якому об’єднані і суб’єкт, який належить до підсудності ВАКС, і суб’єкт, який до неї не належить? Або якщо до нас надходить провадження із сукупністю злочинів, частина яких підсудна ВАКС, частина — ні? Як тоді повинен вчиняти суд? Адже є вичерпний перелік тих злочинів, які можуть бути розглянуті ВАКС.

Можна було б виділити в окреме провадження ті злочини, які не підсудні ВАКС, і передати до Апеляційної палати до визначення підсудності. Однак є стаття, яка не дає цього зробити: якщо злочини пов’язані, то вони повинні бути розглянуті в межах одного провадження.

Деякі колеги підтримують позицію, що тут треба йти за аналогією зі старим КПК, де визначалася підсудність невоєнних злочинів. Тобто якщо є хоча б один підсудний суб’єкт, або хоча б один злочин, який підсудний Вищому антикорупційному суду, то суд повинен розглядати це провадження самостійно, не виділяючи «некорупційні» епізоди в окреме провадження.

На теперішній час це ті питання, які залишаються відкритими і потребують законодавчого врегулювання на рівні внесення змін до КПК. Однак було б добре, якби академічна спільнота долучилася до вирішення цих питань до 5 вересня 2019 року.

Підготувала Людмила ЗАГЛАДА


Помітили помилку?
Виділіть і натисніть Ctrl / Cmd + Enter