Новини
Ракурс
Проблеми судової реформи в Україні. Фото: Thomas Quine / Flickr

Проблеми судової реформи в Україні: реформуємо правосуддя… Шо, опять?

Тривають розмови щодо проблеми судової реформи в Україні — реорганізації судової системи та її чергового удосконалення. Як зразок наводять Верховний суд США, в якому працює тільки дев'ятеро суддів. Звідси висновок, що і у нас потрібно скорочувати кількість суддів ВС. Насправді ж судова система США дуже складна і не може бути прикладом для України.

Loading...

Проблеми судової реформи в Україні — приклад США є недоречним

Робота у Верховному суді США поставлена так, що по кожному зверненню ухвалюється рішення, хоч більшість справ не доходить до стадії розгляду у ВС США (про що поділилась у Facebook Олена Кібенко, суддя Верховного суду України). Та проблеми судової реформи в Україні інші — цілі категорії справ взагалі не можуть дійти до ВС. До речі, в США суд присяжних вирішує не більш як 4‒5% справ. І це притому, що суд присяжних за Конституцією США може вирішувати і цивільні спори на суму понад 25 дол.

Крім розгалуженої федеральної системи судів на чолі з Верховним судом США кожен штат (держава в перекладі) має свою власну судову систему, яка визначається конституцією штату. У кожному штаті є низові суди (мирові судді, поліцейські суди, міські суди тощо); суди першої інстанції (суди графств та інші); апеляційні суди і верховні суди штатів. До цього можна додати різного роду спеціалізовані та спеціальні суди.

Отже, тільки верховних судів у США нараховується 51. Кожен суддя ВС США має по п'ять клерків (як правило, юристів високого рівня, які готують для суддів відповідні висновки — бріф — у справі). Якщо ж врахувати, що в Україні, за деякими даними, розглядається більше справ, ніж в США (понад 1 млн), то навантаження на наших суддів неспівмірно більше, ніж у будь-якій країні. Тож проблеми судової реформи в Україні важко порівняти з досвідом США.

До цього потрібно додати надзвичайно спрощений підхід до розгляду справ у США, де панує практицизм і здоровий глузд. В результаті більшість справ вирішується за угодою сторін. Проти мільярдера Білла Гейтса неодноразово висували обвинувачення, і всі вони закінчувались угодою сторін. Білл Гейтс із задоволенням сплачував штраф зі своїх мільярдних доходів і продовжував гнути свою лінію.

Проблеми судової реформи в Україні. На фото: Верховний суд США

Проблеми судової реформи в Україні — наші реалії

А тепер приклад з української практики, що яскраво демонструє проблеми судової реформи в Україні. Ось вже п'ятий рік слухається справа про вбивство у суді присяжних. З обвинувачених за допомогою катувань вибито визнання вини на досудовому слідстві. Якихось інших доказів винуватості цих осіб не здобуто.

Негласні слідчі дії щодо спостереження за особами проводились на підставі постанов слідчого. І це прямо вказує на те, що ці докази, очевидно, є недопустимими. Адже таку негласну дію можна проводити тільки на підставі ухвал слідчого судді апеляційного суду.

Отже, є великий ризик того, що обвинувачені повинні бути виправдані судом. У справі допущено помилкову кваліфікацію. Мине півроку, і обвинувачені (за законом Савченко) вже пересидять максимально можливий строк, який їм може бути призначено. А розгляд справи в черговий раз тільки починається. І таких справ — тисячі, а може, і десятки тисяч.

Проблеми судової реформи в Україні — що робити?

Що потрібно зробити для поліпшення правосуддя? Насамперед слід припинити огульну критику судів — починаючи з президента, депутатів і закінчуючи рядовими чиновниками. Це одна з найголовніших проблем судової реформи в Україні. Будь-яка критика суду повинна ґрунтуватись на реальних фактах, а не вигадках. Має бути визначена чітка судова практика відповідальності за бездоказові звинувачення та вигадки, за допомогою яких суспільство вводять в оману, при збереженні права на свободу слова.

Для того щоб судді могли реально вирішувати справи, треба збільшити їх кількість принаймні до 20‒25 тис. і створити умови, щоб суддя найбільш важливі, резонансні справи вів дійсно безперервно, не відволікаючись на інші провадження.

І найголовніше — дати судовій системі самій відновитись і очиститись. Адже судова влада веде справи публічно і відкрито, на відміну від інших гілок влади, тому вона здатна до самоочищення. Завдання держави — створити умови та механізми для такого самоочищення, це суттєво допоможе у розв'язанні проблем судової реформи в Україні. І пам'ятати, що для судді відлучення від професійної діяльності є набагато більш болючим, ніж звинувачення за якоюсь там ст. 375 КК, досудове слідство по якій невідомо коли закінчиться.

За крок до жорсткої поліційної держави

І, звичайно, потрібно підправити процес. Суспільство навіть не усвідомлює, наскільки близько ми підійшли до рівня жорсткої поліційної держави. Будь-яка особа може собі вигадати якесь обвинувачення проти людини, і ця заява повинна бути зареєстрована протягом 24 годин. Без серйозної перевірки. І по ній почнеться досудове слідство з усіма наслідками: таємні негласні дії, обшуки, контроль за переміщеннями, прослуховування телефонних розмов тощо. До того ж людина навіть не здогадується, що перебуває під ковпаком у держави. Не маючи при цьому статусу підозрюваного, така людина навіть не може захищатись.

В інтернеті поширено інформацію, що проти п'ятого президента України зареєстровано п'ять кримінальних справ. Я навіть дивуюсь, чому не дві сотні, оскільки будь-хто може подати заяву про злочин і вимагати її реєстрації. Кримінальний процесуальний кодекс було ухвалено за участю відомого правника пана Портнова, спеціаліста з конституційного права. Ось він і вправляється у застосуванні цього кодексу та подає одну заяву за другою проти п'ятого президента, якщо вірити повідомленням в інтернеті…

До речі, реєстрація справи мала б бути таємною і не доводитись до широкого загалу. І тепер щодо п’ятого президента можна провадити негласні слідчі дії, контролювати його переміщення, прослуховувати його телефони, люструвати його кореспонденцію, таємно проникати в його житло. І якщо підозра не пред’явлена, то і захищатись від цього людина не може, бо не має відповідного статусу. І все за законом. Як тут не згадати класика, творця найжорстокішої в історії держави: формально правильно, а по суті — знущання з закону…


Помітили помилку?
Виділіть і натисніть Ctrl / Cmd + Enter