Хостел на Солом’янці: злочинний договір прикриває Мін’юст?

Коли ми уявляємо собі Україну майбутнього, то розуміємо, що нормального життя в нашій рідній країні не може бути, якщо нарешті ми не збудуємо справжню правову державу. Допоки цього не буде зроблено, кожен громадянин залишається беззахисним перед зловмисниками всіх мастей і рангів. Найстрашніше, коли вони сидять у владних кабінетах, а ще і мають погони.

Вони можуть собі дозволити геть усе: присмоктуватися до легального  бізнесу, «кришувати» бізнес нелегальний, і байдуже до спроб окремих громадян бодай частково зруйнувати злочинні схеми, захищаючи власні права, що зухвало порушуються.

Ще один типова риса таких злочинів – те, як добре знаходять спільну мову представники різних державних установ та бізнес-структур.  Наче одна дружна і  велика кримінальна родина, що творить беззаконня.

 Знову про забудову

Останнім часом ми розбирали по гвинтиках історію про те, як на ділянці у приватному секторі забудовник спромігся звести «багатоповерхівку» (тобто вулик на 24 крихітні відсіки) 

Здавалося б, незаконність цієї новобудови є очевидною, але за допомогою нотаріуса легким дотиком пера цю дивну будівлю, що була зведена без необхідних дозволів і всупереч усім будівельним нормам, вдалося майже легалізувати!  Як? Дуже просто: за допомогою приватного нотаріуса власник уклав 24 договори купівлі-продажу на 24 «квартири», які насправді не можна назвати квартирами, бо вони не відповідають ніяким будівельним нормам.

Але мешканці району розуміли, що хостел, збудований посеред приватного сектора, є небезпечним,. Адже його експлуатація створить величезне навантаження на інженерні комунікації району. Прилеглі вулиці зовсім не пристосовані у якості під’їзних шляхів, інфраструктура району теж не витримає появи такої кількості нових мешканців. Нині Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) вимагає заборонити експлуатацію житлового будинку до прийняття рішення у справі про скасування реєстрації декларації про готовність до експлуатації об’єкта будівництва. Тим часом  районним УП ГУНП було відкрито 4 кримінальні провадження за шістьма статтями Кримінального кодексу України. Досудове розслідування встановило,що жодної проектної документації, жодних документів щодо технічної інвентаризації такого об’єкта не існує.

Ляпас у формі «офіційної відповіді»

Що сталося після того, як влітку минулого року нотаріус «легалізувала» будинок? Одна з мешканців кварталу, де зведено сумнівну будівлю, подала скаргу до Міністерства юстиції, що здійснює контроль над діяльністю нотаріусів. Принаймні на сайті Мін’юсту у коментарях до нового Закону  про нотаріат вказано, що міністерство має «забезпечувати позасудову охорону та захист прав iзаконних інтересів громадян, територіальних громад, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності, а також держави шляхом вчинення в межах безспірних правовідносин нотаріальних дій». У свою чергу, нотаріус має «відмовити у вчиненні нотаріальної дії в разі її невідповідності законодавству України».

Отримавши скаргу, Центральна колегія Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції відмовила громадянці у задоволенні скарги.

Чому? Бо вона не є зацікавленою особою. За логікою міністерства, зацікавлені сторони – це продавець та покупець житла, а права людей, що мешкають поруч з незаконно збудованим гуртожитком, не порушені. «Колегією встановлено, що у скаржниці відсутні будь-які майнові права на житловий будинок та квартири, щодо яких прийнято оскаржувані рішення, - сказано у висновку. - Отже у задоволенні скарги слід відмовити, оскільки скаржницею не підтверджено факт порушення своїх прав у результаті прийняття оскаржуваних рішень…»

Такою  формальною логікою послуговується наше «Міністерство справедливості». Виходить, якщо громадянин України знає про злочинний «договорняк» і повідомляє про це орган, який напряму може втрутитися у ситуацію і покласти край несправедливим протиправним діям, то його слово… нічого не варте. А сам він може отримати умовного копняка від людей, які мали би стояти на захисті охоронюваних законом прав.

Навіть якщо ляпас приймає форму «обґрунтованої офіційної відповіді».

У відповіді Мін’юста скаржниці, підписаній першим заступником міністра Євгенієм Горовцем, сказано, наприклад, що сукупність відомостей, отриманих під час вчинення нотаріальної дії або звернення до нотаріуса зацікавленої особи, в тому числі про особу, її майно, особисті майнові та немайнові права і обов’язки, є нотаріальною таємницею.  Тож «Міністерство юстиції України не має можливості та правових підстав щодо надання Вам інформації стосовно вчинення нотаріальних дій, документів, на підставі яких вони були вчинені, та результатів проведеної перевірки».

Простими словами, міністерство каже: усі деталі угод стосуються лише сторін, які ці угоди уклали. Тобто  забудовника і його клієнтів, ніяк не мешканців міста. А якщо і забудовник, і клієнт тишком-нишком порушують закон, це теж «нотаріальна таємниця», і нікого вона не стосується?

Далі – суд?

Цікава деталь – тоді ж, коли були укладені договори купівлі-продажу помешкань у більш ніж сумнівному будинку, тобто влітку минулого року, Міністерство юстиції затвердило нові Правила професійної етики нотаріусів України. Там є такий пункт:  «Публічне визнання вчинених нотаріусом нотаріальних дій надає їм особливої доказової та виконавчої сили на майбутнє та не потребує додаткових доказів, крім визнання таких дій недійсними у судовому порядку».

Там також сказано, що довідки надаються  нотаріусом протягом 10 днів на обґрунтовану письмову вимогу суду, прокуратури, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування у зв’язку з кримінальним провадженням, цивільними, господарськими, адміністративними справами. Нотаріальна дія або відмова у її вчиненні оскаржують до суду.

Перевірка факту підробки документів, питання наявності чи відсутності в діях нотаріуса ознак кримінального правопорушення та встановлення осіб, причетних до скоєння злочину, належить до компетенції правоохоронних органів.

…Враховуючи те, що нині правоохоронні органи винесли підозру забудовнику, з великою ймовірністю залишився єдиний шлях розв’язання конфлікту – судовий. Питання  у тому, що при наявності порушених справ міністерство, згідно із Законом України «Про нотаріат»,  зберігає адміністративний контроль з боку органів юстиції стосовно нотаріусів.  Але на практиці, як ми бачимо, система захисту прав пересічних громадян не працює.