SAP Україна: відрізана кінцівка

Навіщо знищувати компанію, яка виробляє стратегічно важливі для України IT-технології?

Можна було би розпочати матеріал з розлогих роздумів про те, наскільки важливим для України є співпраця із західними партнерами, про необхідність створення власного високотехнологічного продукту. Можна було би зайти з іншого боку та викласти міркування щодо того, які дивні речі іноді кояться в країні під гаслом боротьби з корупцією.

Але почнімо, як то кажуть, «в лоб», - з конкретної справи. Ще з 2016 року детективи Національного антикорупційного бюро України зацікавилися справами німецької компанії SAP, яка має дочірнє підприємство в Україні і виробляє програмне забезпечення для стратегічно важливих підприємств країни.

Компанія з історією

У поле зору правоохоронців взагалі-то потрапив цілий список компаній – виробників програмного забезпечення, але німецько-українська фірма – одна з найвідоміших на ринку програмного забезпечення в Україні. Тому про неї варто розповісти більш докладно.

Компанія SAPбула заснована 1975-го року в Німеччині, але згодом стала міжнародною, поглинувши ряд IT-фірм, зокрема, у Франції та Сполучених Штатах Америки. Нині філії компанії, сукупний прибуток якої сягає мільярдів доларів, є у багатьох країнах світу.

Зокрема, є така філія і в Україні. Більше того – українська дочірня фірма SAP була відкрита у нас ще  далекого 1995-го року. Головний напрямок роботи української філії – програмне забезпечення автоматизації бізнес-процесів великих підприємств (і по всьому світу переважна більшість клієнтів компанії – великі підприємства).

Щоб зрозуміти, наскільки стратегічно важливим є продукт, який виробляє компанія, варто зазначити, що серед її клієнтів такі гіганти як Енергоатом, Нафтогаз, Національний банк України, Приватбанк і навіть фабрика з виготовлення цінних паперів. Ясна річ, великі державні підприємства мають закупати програмний продукт через систему тендерів. І тому саме час повернутися до справи.

Антимонопольна справа

Спочатку SAP Україна і ще низкою IT-компаній зацікавилися детективи НАБУ. Вони дійшли висновку, що зібрані ними дані «можуть свідчити про порушення учасниками процедур закупівель, пов’язаних із продукцією SAP». У свою чергу Антимонопольний комітет України у грудні 2021 року розпочав справу № 145-26.13/84-21 щодо антиконкурентних дій, які стосуються спотворення результатів тендерів, здійснених на замовлення держпідприємств України, та виніс рішення щодо застосування штрафних санкцій до компанії SAPУкраїна: штрафу у 75 мільйонів гривень і позбавлення права брати участь у тендерах на три роки.

Далі починається цікаве. Разом із компанією SAP Антимонопольний комітет наклав штрафні санкції на низку інших компаній. У двомісячний строк усі вони мали сплатити штрафи або оскаржити рішення комітету у суді. Останнє і зробили всі підприємства-«штрафники»… окрім компанії SAP. Тобто нараховані штрафні санкції компанія SAPУкраїна визнала цілком правомірними.

Далі від фактів переходимо у царину запитань, версій і припущень.

Кому вигідно

Звичайно, важливе запитання – чи міг хтось додатково зацікавити НАБУ назбирати матеріали на цілу низку IT-підприємств (і це не лише документи, а й результати оперативно-розшукових заходів, таких, наприклад, як прослуховування телефонних розмов)? Якщо так, то кому вигідно зруйнувати відносини з  одним із найбільших підприємств у сфері IT-технологій? Невже 75 мільйонів гривень, які одноразово поповнили бюджет, важливіші за стратегічне партнерство з іноземним інвестором і в політичному, і в економічному сенсі?

Можливо, наше законодавство в частині антимонопольних законів поки що недосконале, бо дає можливість маніпулювати ним недобросовісним владним структурам, за їх недолугими рішеннями, всупереч глобальним політичним настановам, маніпулювати ним задля здирання грошей з доброчесних міжнародних компаній?

Але найбільш загадкове питання, відповідь на яке може приховувати вельми небезпечні речі, звучить інакше: чому компанія SAP вирішила не йти до суду, аби захистити свої інтереси?

Можливо, судовий процес у господарському суді відкрив би якісь нові обставини, що пішли б не на користь головному офісу компанії, може, обставини настільки компрометуючі, що керівництво вирішило «відкупитись» від сумнівних претензій заради іншої, більш важливої мети?

Якщо компанія, яка працює в інтересах іноземного субʼєкта, опікується програмним забезпеченням, яке формує та обробляє бази даних державних підприємств України, то чи можливо, що така компанія окрім чи поруч з фінансовим інтересом, розраховує ще й на інші набутки?

Чи можливий витік стратегічної інформації?

І останнє запитання. Ми поцікавилися, чи виступає наша держава як регулятор співпраці між великими державними компаніями та приватними підприємствами такого рівня як SAP. Адже програмний продукт, яким користується, наприклад, Енергоатом чи Національний банк, знаходиться у площині стратегічних інтересів багатьох сторін, у тому числі, може цікавити і наших ворогів. Виявилося, що приватна компанія… не потребує спеціальних дозволів на співпрацю.

Але є ще один цікавий факт. Корпорація SAP, ідучи в ногу з часом, активно використовує хмарні технології, і нині уся інформація від замовників находиться на серверах у Німеччині. Тобто інша держава може мати доступ до стратегічно важливої інформації.

З березня 2022 року, як стверджують відкриті джерела, компанія SAP доєдналася до бойкоту Росії та Білорусії і наче згорнула продажі на території держави-терориста. Наче… і яким чином здійснюється підтримка вже реалізованих проектів? Тому окреме болюче питання – чи перервалися ці зв’язки насправді, а чи бойкот залишився гучною декларацією.

Можливо, відповіді у розвʼязанні цієї дилеми – чи недосконалості чинного антимонопольного законодавства, судової практики в справах з Антимонопольним комітетом, чи все ж таки недосконалості політик керівництва корпорації, - запропонує сама компанія SAP, якій редакція пропонує надати свій коментар. Також радо надамо слово для того, щоби  пролити світло на ці суспільно значимі питання, і колишнім працівникам SAP Україна.