Новини
Ракурс

Зміни до Конституції: президент чи то весільний генерал, чи то диктатор

11 вер 2013, 13:02

Уранці того самого дня, 5 вересня, на сайті ВРУ з'явилося повідомлення, що профільний комітет — комітет Верховної Ради України з питань правової політики — рекомендував включити законопроект зі змінами до Конституції до порядку денного. В офіційному повідомленні йшлося про те, що комітет схвалив законопроект (реєстр. № 2522а), який «дасть змогу змінити існуючу процедуру призначення та звільнення суддів, зменшити роль політичних органів у цьому процесі та дозволить передати повноваження щодо вирішення питань, пов’язаних із діяльністю суддів до відання органів, більшу частину складу яких становитимуть судді». Комітет уже робив спробу схвалити вказаний законопроект 5 липня, в останній день роботи Ради перед літніми канікулами, однак тоді з'явилася інформація, що рішення було ухвалено незаконно. Наскільки легітимним було рішення комітету, датоване 5 вересня, дізнатися не вдалося, бо голова комітету, нардеп від Партії регіонів Валерій Писаренко, від коментарів відмовився.

Loading...

«Ракурс» звернувся до екс-голови Верховного суду України (ВСУ), а нині голови Ради суддів Василя Онопенка і члена Конституційної асамблеї, екс-віце-спікера ВРУ, одного з авторів Конституції, Цивільного кодексу України та багатьох інших законів Віктора Мусіяки з проханням прокоментувати законопроект «Про внесення змін до Конституції України щодо посилення гарантій незалежності суддів», який вніс на розгляд у парламент президент України Віктор Янукович.

— Як ви оцінюєте сам законопроект? Як ви оцінюєте перспективи проходження законопроекту в Конституційному суді?

Василь Онопенко: Я справді оцінюю законопроект як великий позитив і вважаю, що він об'єктивно посилює ґарантії незалежності суддів. Зокрема, положення про те, що Верховний суд України забезпечує єдність судової практики варто закріпити на конституційному рівні. Інша справа, якими будуть правові механізми, але це вже не питання Конституції, бо в Конституції всього не пропишеш.

Позитивно оцінюю підвищення мінімального віку для суддів до 30 років. Я сам починав кар'єру судді з 26 років, але з висоти досвіду вважаю, що це зарано. Також раціональним нововведенням є підвищення віку звільнення судді з посади з 65 до 70 років. Навіщо звільняти суддів, які до 70 років можуть якісно та ефективно здійснювати правосуддя, маючи великий досвід та знання?

Позитивним є також скасування випробувального терміну в 5 років для суддів. Завжди є можливість за ці 5 років випробувального терміну через суто людські стосунки зупинити рух судді. Бо, наприклад, хтось десь просив, а суддя відмовив, бо це незаконно. Тому зараз суддя працює ці 5 років, оглядаючись на всі боки. А так його обрали безстроково, і він працює все життя суддею. Однак треба чіткіше виписати підстави про відкликання судді, не чекаючи закінчення його повноважень. Ще одним позитивом вважаю те, що законопроект наділяє ВРУ повноваженням визначати мережу, утворювати, реорганізовувати та ліквідовувати суди загальної юрисдикції за поданням президента України, а не указами глави держави, як встановлено чинним законодавством.

Щодо зміни процедури призначення суддів, то президент буде по суті відігравати роль весільного генерала. Вища рада юстиції (ВРЮ) ухвалюватиме рішення про призначення суддів на посади та звільнення їх з посад, як це по суті відбувається і зараз. Це дасть змогу запобігти спробам окремих народних депутатів зривати процес обрання суддів та виносити на обговорення кандидатури суддів у комітеті ВРУ та на засіданні ВРУ, а також виключати окремих суддів із проекту постанови ВРУ про обрання, проводити щодо таких суддів додаткові перевірки. Я вважаю, що зміна процедури призначення суддів на законодавчому рівні піде на користь судовій системі.

Крім того, президентським законопроектом передбачено, що більшість членів ВРЮ (12 з 20) будуть обиратися з-поміж суддів, як того вимагають європейські стандарти і Венеціанська комісія. Доцільним є позбавлення генерального прокурора України, який за посадою входить до складу ВРЮ, повноваження приймати рішення стосовно суддів.

Я вважаю, що Конституційний суд України, поза сумнівом, підтримає законопроект про посилення гарантій незалежності суддів. Адже питання забезпечення незалежності суддів є одним із ключових під час здійснення конституційної реформи правосуддя в Україні. Зауваження Венеціанської комісії до законопроекту можна врахувати і внести поправки до другого читання в парламенті, яке скоріше за все відбудеться на початку 2014 року (після надання висновку КСУ).

Віктор Мусіяка: Законопроект про зміни до Конституції щодо посилення гарантій незалежності суддів по суті містить усі антиконституційні на сьогоднішній день зміни до законодавства про судоустрій, які було внесено під час так званої судової реформи 2010 року. Тепер ці зміни хочуть конституювати.

Ідея передати право призначати суддів безстроково від парламенту до президента не нова. Це пропонувала ще Венеціанська комісія в 2006-08 роках. Але тоді це мало сенс, бо президент на той час ще не мав таких суперповноважень, які він отримав після скасування конституційної реформи в 2010 році. Надавши президентові право призначати суддів безстроково, ми дамо йому повноваження на рівні диктаторських. Говорять про церемоніальну роль президента в цьому процесі. Але враховуючи його політичну вагу, те, що він очолює найбільш впливову парламентську політичну силу, про яку церемоніальну роль може йтися? Тим більше, що повноваження призначених суддів виникають з моменту ухвалення ним указу, а не з моменту ухвалення рішення Вищою радою юстиції (ВРЮ), як на те звертають увагу. За великим рахунком, як всім зрозуміло, президенту не потрібні такі повноваження, щоб впливати на суддів.

Опозицію можуть змусити голосувати за цей законопроект як євроінтеграційний. Хоча, не виключено, що влада сама запропонувала ЄС зробити внесення цих змін (судову реформу. — Ред.) умовою підписання асоціації з Україною. Але якщо це і так, вони все одно не встигнуть ухвалити цей законопроект до саміту у Вільнюсі (28–29 листопада. — Ред.), бо остаточне рішення про внесення змін до Основного закону (в розділ «Правосуддя») парламент може ухвалити лише в лютому наступного року, на наступній сесії. Таку процедуру ухвалення змін передбачено в самій Конституції.

Законопроект також закріплює декоративну роль Верховного суду України, якому залишили лише право розсуджувати суддів, що винесли рішення в однотипних справах за різними законами, та приймати рішення щодо рішень міжнародних судів, визнаних в Україні. Нагадаю, раніше ВСУ виносив правочинні рішення і був найвищим органом касації, поки не створили вертикаль спеціалізованих судів.

Було задумано, що Конституційна асамблея мала підготувати цілісний проект змін до Конституції. Тепер, як бачимо, пропозиції змін до Конституції почали вносити до парламенту шматками, вириваючи з контексту. Значить, КА немає сенсу готувати цілісний законопроект змін.

Як повідомляв «Ракурс», 5 вересня Верховна Рада включила до порядку денного президентський законопроект про зміни до Конституції щодо посилення гарантій незалежності суддів.

Детальніше про президентський законопроект зі змінами до Конституції читайте у статті «Ракурсу» «Судовій владі загрожує феодалізм».

Нагадаємо, голова Конституційної асамблеї Леонід Кравчук надіслав до Венеціанської комісії проект закону про внесення змін до Конституції України, який не отримував схвалення КА. Більше про це читайте в статті «Ракурсу» «Гра в наперстки в Конституційній асамблеї».


Помітили помилку?
Виділіть і натисніть Ctrl / Cmd + Enter