ВР відмовилася від панування над судовою системою і готує наступні новели

На нараді новообраних голів та заступників місцевих і апеляційних господарських судів України виступив народний депутат Леонід Ємець, голова підкомітету з питань господарського, цивільного та адміністративного судочинства, який є одним із авторів Закону «Про відновлення довіри до судової влади в Україні». Він сказав, що закон вже дає результати, але на цьому не можна зупинятися, і розповів про останні законодавчі ініціативи.

— На нас чекає судова реформа, вже підготовані й зміни до Закону України «Про відновлення довіри...» Більше того, в нас була робоча нарада з представниками вищих спеціалізованих судів усіх юрисдикцій, ми спільно відпрацювали усі технічні елементи закону, щоб у нас не було жодних розбіжностей. В новій редакції Закону «Про відновлення довіри...» ми плануємо врахувати усі вимоги, які нам висувала європейська спільнота, до якої ми так наполегливо і складно рухаємося. Ці вимоги стосуються, зокрема, Вищої ради юстиції, тих принципів, на яких вона має формуватися. Європейська спільнота, Венеційська комісія, Рада Європи вимагають: ВРЮ має у більшості своїй складатися з суддів, діючих та тих, що у відставці. Бо оцінювати правосудність того чи іншого рішення, прийнятого суддею, мають саме судді.

Буде запроваджена абсолютно нова процедура вибору членів ВРЮ: З'їздом суддів будуть подаватися кандидатури у відношенні 1:5 до кожного з тих суб'єктів, куди ці кандидатури подаються (з'їзд адвокатів, прокуратура, президент України). І президент, наприклад, обиратиме трьох членів ВРЮ з 15 кандидатур.

Це дуже серйозний крок, який є лише передумовою до тих змін, які ми плануємо внести до Конституції України. Нами, членами Конституційної комісії, напрацьовано ряд вимог до Конституції, яких вимагає і здоровий глузд і європейська практика. Йдеться про те, що ані ВР, ані президент не мають впливати на призначення керівників судів. Це має відбуватися у рамках суддівського самоврядування, у рамках ВРЮ. Вперше за час незалежності України відбувається те, що та чи інша гілка влади добровільно відмовляється від своїх повноважень. Влада змінилася, змінився і принцип існування та формування керівних органів. Закон про відновлення довіри показав, що ВР готова відмовитися від своїх повноважень для того, щоб у нас існувала справді незалежна гілка судової влади. Ми відмовилися від того, щоб призначати кандидатів на адміністративні посади, сьогодні це робить суддівське самоврядування. Судді повинні самі узяти на себе відповідальність за функціювання системи. Те саме стосується і питання відновлення довіри до цієї системи: ніхто, окрім самих суддів, не вирішить це питання. Саме судові рішення, які будуть ґрунтуватися на законі і стануть символом і пропагандою чесної судової системи. Якщо буде бажання і у влади, і у законодавця, і у судді, через деякий час ми будемо мати абсолютну довіру до суддів і до їх рішень. Саме колективна думка суддівства має стати одним із чинників, який спонукає державну систему до оновлення і очищення.

Зараз точиться чимало розмов, чи зробити українську судову систему триланковою. Ніяких остаточних рішень щодо цього ще не прийнято, це питання потребує глибокого аналізу. Сьогодні ми залучаємо представників усіх юрисдикцій, плідно працюємо з Верховним судом України для того, щоб сформувати єдину позицію, яка буде ґрунтуватися на спільній позиції усіх представників судової влади.

У зв'язку з прийняттям закону про відновлення довіри постало чимало запитань про звільнення та призначення суддів. Ми однозначно будемо звільняти тих, хто досяг пенсійного віку. Щодо тих суддів, до яких «є певні питання», то ми зачекаємо на рішення ВРЮ, яка вже майже сформована.

Деякі депутати вносять пропозиції щодо виборності суддів, на мій погляд, такі пропозиції поки не на часі. Має багато що змінитися, щоб ми могли говорити про виборність суддів, шерифів, прокурорів. Це колись буде, але не сьогодні.

Підготувала Інга ЛАВРИНЕНКО