Конституційний суд Польщі вирішить долю скандального закону про заборону «бандерівської ідеології»

Конституційний суд Польщі під час аналізу закону про Інститут національної пам’яті Польщі може врахувати сумніви української сторони й уточнити деякі питання, аби розвіяти нинішні побоювання. Про це в інтерв’ю видання Gazeta Polska заявив глава МЗС Польщі Яцек Чапутович, пише «Укрінформ».

«Українці теж протестують проти змін до закону про Інститут нацпам’яті. Однак, Конституційний суд може врахувати сумніви української сторони й уточнити деякі питання», — заявив Чапутович.

Він наголосив, що у стратегічних питаннях Польща знаходить порозуміння з Україною та підтримує європейські амбіції Києва.

«Ми хотіли б, щоб Україна належала до родини демократичних країн в Європі. Ми підтримуємо її територіальну цілісність, підтримуємо у конфлікті з Росією», — заявив глава польської дипломатії.

За його словами, Польща повинна вимагати визнання від України історичної правди, але необхідним є час, щоб українське суспільство сприйняло цю правду (мова йде про трагічні події на Волині в 1943—1944 роках). За його словами, необхідним є також історичний діалог між обома країнами.

Нагадаємо, що 26 січня Сейм Польщі ухвалив пакет законопроектів, якими було внесено зміни до закону про Інститут національної пам’яті. Він передбачає, зокрема, заборону так званої «бандерівської ідеології», порушення якої карається штрафом або позбавленням волі на термін до трьох років.

Президент Петро Порошенко розкритикував прийнятий у Польщі закон, а у Верховній Раді України оприлюднили офіційну заяву про те, що скандальний польський закон про Інститут нацпам’яті принижує гідність української нації та є наругою над історичною правдою.

Попри протест влади України, Ізраїлю, США та керівників європейських інституцій проти ухваленого польським урядом закону, президент Анджей Дуда заявив, що підпише цей документ.

Зауважимо, що цьогоріч виповнюються 75-ті роковини Волинської трагедії, що забрала життя десятків тисяч поляків та українців під час взаємних конфліктів. Українські історики, зокрема, вважають перебільшеними дані польських колег про загибель 100 тис. поляків, зазначаючи, що насправді цей конфлікт міг забрати життя до 30 тис. поляків. Крім того, вони звертають увагу на те, що українці також гинули від рук поляків та доведений історично факт, що жорстокі вбивства польських громадян чинили працівники радянського НКВС під виглядом ОУН-УПА.

Окрім того, у 1944−1956 роках тисячі українців, що проживали на Холмщині, Підляшші та Лемківщині, були знищені внаслідок нападів Армії Крайової, яка була сформована у січні 1944 року з польських партизанських загонів та колишньої польської поліції.