Новини
Ракурс
Фото: Facebook “Майдан 18-20 лютого. Як усе було»

Три дні лютого: бруківка, вогонь, барикади, розстріл Майдану та крах режиму (ФОТО, ВІДЕО)

19 лют 2018, 12:20

У лютому 2014 року під час протестів на Майдані Незалежності у Києві відбулися найзапекліші сутички між активістами та силовиками, внаслідок яких загинуло понад 80 осіб, ще 620 отримали поранення. Три дні лютого чотири роки тому стали вирішальними для Революції гідності й точкою неповернення для українського суспільства. У «кривавий четвер» 20 лютого пізно ввечері Верховна Рада ухвалила постанову про засудження застосування насильства, відповідно до якої дії силових структур визнавалися незаконними. Ця постанова поклала край триденному кровопролиттю. Зранку 21 лютого група озброєних силовиків здійснила останню марну спробу захопити український парламент, але відступила. Того дня державні установи столиці залишилися без охорони.

18 лютого: ніч апокаліпсису

В день, коли Верховна Рада мала розглянути можливі зміни до Конституції, під будівлею парламенту зібралися протестувальники, яких з одного боку «зустріли» беркутівці водометами та газом, а з іншого — тітушки. Колона демонстрантів виявилася розділеною, що призвело до поновлення жорстокого силового протистояння. Того дня загинуло 14 активістів Майдану. Ввечері в Україні було відключено «5 канал», який транслював події у центрі Києва, а з 20.00 спецпідрозділи з використанням бронетехніки розпочали штурм Майдану з боку Європейської площі та вулиці Інститутської. Протистояння тривало усю ніч.

Як пригадує активіст Олег Крупа, 18 лютого у Кріпосному провулку його та Віталія Василенка наздогнали беркутівці під час відступу з Банкової: перша шеренга пройшлася гумовими кийками, вибили зуби, звалили з ніг.

«Двоє тримали, а двоє - били, били професійно. Роздягли до пояса, витягували руку, ламали в двох місцях, підтискали коліна, вибивали колінні чашки, били в лице і по тілу, і, найголовніше, обрубували пальці. Ставили руку на бруківку і ударами труби обрубували пальці», — пригадує «зустріч» з беркутівцями активіст Крупа, пише LB.ua.

19 лютого: продовження штурму Майдану

Близько 4.00 активний штурм поновився, який загалом тривав 17 годин. На ранок периметр Майдану захищали 300−400 активістів. Близько 8.00 прибуло перше підкріплення — «сотня» зі Львова, ще через годину — «сотня» з Тернополя. Згодом на Майдан почали прибувати й автобуси з інших регіонів.

Зранку 19 лютого повідомлялося про 25 загиблих: 16 мирних громадян та дев’ять силовиків. Переважна більшість загиблих отримали поранення в голову та шию. Цього дня президент Віктор Янукович дозволив використання спецпідрозділами вогнепальної зброї. СБУ розпочала підготовку до проведення «антитерористичної операції», а тодішній очільник МВС Віталій Захарченко відмежувався від дій «Беркуту». Також 19 лютого поранення у шию отримала волонтер медичної служби Майдану, фото якої облетіло світові ЗМІ.

20 лютого: розстріл Майдану

Зранку «кривавого четверга» силовики розпочали самовільний відхід від Майдану, а також від будівлі Верховної Ради. Близько 9.00 активісти перейшли у наступ і, попри снайперський обстріл, повернули всі втрачені 18 лютого позиції. О 08.30 вдалося зайняти приміщення Міністерства агрополітики, близько 10.00 було звільнено Жовтневий палац та Український дім. Найкривавіше протистояння відбулося на вулиці Інститутській, де, переважно від куль снайперів, загинуло понад 50 активістів — Героїв Небесної сотні. Цього дня МВС вперше офіційно визнало застосування вогнепальної зброї — 20 лютого із мобілізаційних складів МВС тітушкам видали 408 автоматів та 90 тис. набоїв. Силовики обстрілювали неозброєних протестувальників на вул. Інститутській з вікон будівлі Нацбанку та готелю «Україна». ЗМІ повідомляли, що прицільний вогонь вели бійці кримського спецпідрозділу «Омега», а також агенти російських розвідслужб. Цього ж дня у західних областях України розпочались штурми та захоплення будівель СБУ, МВС, прокуратури.

Надвечір у Верховній Раді зібралося 239 нардепів, які ухвалили постанову про незаконність «антитерористичної операції» в Києві та виведення всіх підрозділів силових структур в місця постійної дислокації. Окрім цього, після перемовин європейських міністрів і опозиції з Януковичем, президент-утікач погодився на проведення дострокових виборів. Однак інформація про переговори викликала обурення в активістів Майдану, оскільки в цей час там відбувалося прощання із загиблими учасниками Революції гідності. 21 лютого виступ політиків перервав Володимир Парасюк, який зазначив, що якщо 22 лютого до 10.00 ранку Янукович не складе повноваження, його сотня піде на штурм зі зброєю. Як вважається, саме тоді Росія активізувала спецоперацію по захопленню Криму, яка надалі переросла у збройну агресію РФ на Донбасі.

Результати слідства

Слідство встановило особи 25 безпосередніх вбивць 48 майданівців 20 лютого 2014 року. З них 18 бійців так званої «чорної спецроти» «Беркуту» та двоє їхніх командирів знаходяться в розшуку. З багатьох наявних фото і відеоматеріалів видно, як беркутівці з АК розстрілюють людей. Спершу біля Жовтневого палацу, згодом із-за снігової барикади і зрештою з-за бетонних блоків та КАМАЗів нагорі вул. Інститутської. Снайперські групи різних силових підрозділів також потрапили на кілька кадрів, які зняли оператори того дня.
За словами начальника управління спецрозслідувань ГПУ Сергія Горбатюка, людей розстрілювали виключно з метою залякати суспільство.

«І тому цим особам інкримінується вчинення терористичного акту. Крім того, їм інкримінується перевищення службових обов’язків, навмисне вбивство, замах на вбивство, перешкоджання проведенню мирних мітингів і зборів, викрадення і приховування зброї після вчинення злочину», — додав Горбатюк, пише «Радіо Свобода».

У моніторинговій місії ООН з прав людини ще восени минулого року заявили про відсутність помітного прогресу в розслідуванні подій у центрі Києва під час Революції гідності.

«Мало було прогресу досягнуто щодо притягнення до відповідальності винних, розслідування та переслідування стикаються зі зволіканням, а підозрювані особи втекли з країни й надалі уникають відповідальності», — заявила голова місії в Україні Фіона Фрейзер.

РФ відмовила в проханні про видачу 21 військовослужбовця «Беркуту», які втекли з України і вважаються підозрюваними у вбивстві 48 протестувальників. 15 підозрюваним було надано російське громадянство, ще трьом — тимчасовий притулок.

За інформацією Генпрокуратури, потерпілими під час Євромайдану вважаються 2,5 тис. осіб, з них 104 загинуло. Згодом загиблих учасників акцій протесту почали називати Небесною сотнею.


Цими днями у Києві та інших містах України проходять заходи із вшанування пам’яті Героїв Небесної сотні. День Героїв Небесної сотні відзначають в Україні щорічно 20 лютого відповідно до указу президента України від 11 лютого 2015 року «Про вшанування подвигу учасників Революції гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної сотні» та розпорядження Кабінету міністрів України.

Джерело: Ракурс


Помітили помилку?
Виділіть і натисніть Ctrl / Cmd + Enter

.




Загрузка...