Магнітні бурі: вчені оприлюднили прогноз на травневі вихідні

У травні прогнозується два періоди збурень магнітного поля, обидва з яких пов’язані з проходженням Землі через області сонячного вітру

У травні очікується продовження ослаблення сонячної активності, що спостерігається в останні кілька місяців. Магнітосфера Землі буде збуреною 7, 8 і 18 травня, повідомляє лабораторія рентгенівської астрономії Сонця Фізичного інституту імені Лебедєва.

«Імовірність формування великих центрів активності на Сонці становить всього 5%, що з великою ймовірністю означає майже повну відсутність сонячних спалахів. Імовірність формування сонячних спалахів класу M (середні спалахи) становить всього 5%, а для спалахів максимального класу X — менше 0,3%", — говориться в повідомленні.

У періоди з 1 по 8 травня, з 9 по 16 травня і з 29 по 31 травня геомагнітна обстановка очікується спокійною. Індекс спалахової активності Сонця протягом всього місяця очікується в діапазоні 0−2.5, що відповідає «зеленій», спокійній зоні, при знаходженні в якій практично не реєструється жодного впливу сонячної активності на Землю.

Разом з тим, у травні прогнозується два періоди збурень магнітного поля, обидва з яких пов’язані з проходженням Землі через області сонячного вітру підвищеної щільності і швидкості. Більш слабка подія прогнозується на 7−8 число. Найбільш сильне збурення прогнозується на другу половину місяця — з 17 по 18 травня.

Як відзначають учені, магнітна буря 17−18 травня буде так званою «рекуррентною» по відношенню до недавньої сильної бурі 20 квітня, що стала рекордною в цьому році, тобто буде викликана тим же потоком сонячного вітру, який, обертаючись разом із Сонцем, опише повне коло і знову вдарить по Землі.

Проходження Землі через потоки сонячного вітру такої ширини не є винятковою подією і часто спостерігається поблизу мінімуму сонячної активності. Це пов’язано з тим, що в мінімумі сонячного циклу істотно послаблюється магнітне поле Сонця і воно частково втрачає свої здібності щодо утримування сонячної плазми поблизу поверхні зірки.

В результаті помітно зростає швидкість і щільність потоків речовини, які йдуть від Сонця і утворюють сонячний вітер. Кілька таких тривалих серій геомагнітних збурень спостерігалося в минулому році на стадії переходу в сонячний мінімум.

Астрономи відзначають, що магнітні бурі, що класифіковані як подія рівня G2 за п’ятибальною шкалою, можуть призводити до слабких флуктуацій в енергетичних системах, а також трохи впливати на системи управління космічними апаратами. При цьому полярні сяйва можуть спостерігатися на високих широтах від 60 градусів і вище.