Суд зобов’язав Генпрокуратуру почати розслідування проти НАБУ через тиск на суддів у справі Насірова

Печерський суд задовольнив скарги суддів Окружного адмінсуду Києва на бездіяльність посадовців Генеральної прокуратури щодо втручання Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) в діяльність суду, зокрема, через справу Насірова, повідомляє сьогодні «Судова влада».

Скаржники вимагали від Генпрокуратури внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР) відомості про кримінальне правопорушення представників НАБУ через їхнє втручання в діяльність судового органу.

Судді розцінили як тиск на них відкриття НАБУ кримінального провадження за ст. 375 КК України (постановлення завідомо неправосудного рішення) щодо обставин розгляду матеріалів справи Насірова. Зокрема, колегія суддів Окружного адмінсуду задовольнила позов Насірова до Державної фіскальної служби на користь екс-чиновника.

В суді вважають, що доводи НАБУ щодо постановлення суддями завідомо неправосудного рішення є надуманими, а тому звернулися Генпрокуратури та Вищої ради правосуддя з повідомленнями про втручання в діяльність суду.

Під час розгляду скарги на бездіяльність Генпрокуратури з цього питання в Печерському райсуді з’ясувалося, що Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) вже закрила провадження, яке порушувалося за фактом винесення суддями неправосудного рішення. Тому Печерський суд зобов’язав Генпрокуратуру внести відомості про кримінальне правопорушення до ЄРДР і розпочати досудове розслідування за фактом втручання у діяльність суддів Окружного адмінсуду Києва.

Раніше «Ракурс» повідомляв, що НАБУ в березні відкрило провадження стосовно суддів, які ухвалили рішення на користь Насірова.

Романа Насірова відсторонили від посади голови ДФС у березні 2017 року після того, як його затримало НАБУ. За даними слідства, в 2015—2016 роках він незаконно надавав розстрочки компаніям нардепа-втікача Олександра Онищенка, чим завдав 2 млрд грн збитків державі.

Але наприкінці 2017 року суд виправдав Насірова. Колегія суддів вирішила, що екс-керівник ДФС мав відповідні повноваження щодо ухвалення рішень про розстрочення або відтермінування податкового боргу, але в чиновника не було повноважень аналізувати фінансовий стан платника податків, який звернувся за розстрочкою.