Питання юрисдикції: меседж від Великої палати Верховного суду

Відповідно до останніх правових позицій Верховного суду, які є обов’язковими для врахування усіма судами, визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин. Про це в коментарі для «Ракурсу» заявив суддя-спікер Одеського окружного адміністративного суду, кандидат юридичних наук Ігорь Завальнюк.

Натомість, за його словами, однією з визначальних ознак приватноправових відносин є наявність майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір матиме приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, зазвичай майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть у тому випадку, якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.

Разом із тим, участь суб'єкта владних повноважень є обов’язковою ознакою класифікації спору як публічно-правового. Водночас не кожен спір за участю суб'єкта владних повноважень є публічно-правовим.

Тож цілком логічним було ухвалення 4 квітня 2018 року Великою палатою ВС постанови у справі № 817/1048/16. У вказаній справі товариство з обмеженою відповідальністю оскаржувало рішення приватного нотаріуса як державного реєстратора щодо реєстрації права оренди на земельні ділянки за іншим товариством. Вирішуючи зазначений спір, ВП ВС дійшла висновку, що спірні правовідносини пов’язані з невиконанням умов цивільно-правової угоди, спір не є публічно-правовим, а випливає з договірних відносин і має вирішуватися за правилами Цивільного процесуального кодексу України.

Отже, аналізуючи зазначену справу, можна було б дійти єдиного висновку, що спори з державними реєстраторами мають приватноправовий характер та підлягають розгляду в порядку цивільного або господарського судочинства, оскільки у будь-якому разі стосуються майнового інтересу й обов’язково впливатимуть на майнові права тієї особи, щодо якої ці реєстраційні дії вчинено.

Однак того ж дня, 4 квітня 2018 року, Велика палата ВС в іншій справі № 826/9928/15 за позовом фізичної особи до приватного нотаріуса як державного реєстратора про скасування рішення про державну реєстрацію прав на квартиру за іпотекодержателем ухвалила інше рішення, яким цього разу спір з державним реєстратором віднесла до адміністративного. Підставою для такого висновку слугував факт того, що позовна заява не містить доводів щодо невиконання умов цивільно-правової угоди; у цій справі дослідженню підлягають виключно владні, управлінські рішення та дії приватного нотаріуса, який у межах спірних правовідносин діє як суб'єкт владних повноважень.

На перший погляд, можна було дійти висновку про наявність протилежних висновків Великої палати ВС з одних і тих самих правовідносин. Однак це не є правильно.

Уважно проаналізувавши ці рішення в їх системному та логічному зв’язку, вбачається, що ці висновки не є алогічними та суперечливими. Велика палата ВС передала учасникам спірних правовідносин важливий меседж: якщо позивач, оскаржуючи рішення, дії чи бездіяльність державних реєстраторів, як підстави для позову вказує виключно протиправні владні, управлінські рішення чи дії реєстратора, і виключно вони підлягають дослідженню судом, за відсутності доводів щодо невиконання умов цивільно-правової угоди, — така справа належить до юрисдикції адміністративного суду, в іншому випадку — підлягає розгляду залежно від суб'єктного складу сторін (позивача) в порядку цивільного чи господарського судочинства.