Психічно хворим дозволили звертатися до суду і незалежних психіатрів

10 червня набули чинності зміни до закону «Про психіатричну допомогу», розроблені відповідно до рекомендацій Комітету ООН з прав інвалідів та Європейського суду з прав людини. Про найбільш суттєві новації пише у своїй статті для «Ракурсу» доктор медичних наук, директор Українського науково-дослідного інституту соціальної і судової психіатрії та наркології Міністерства охорони здоров’я Ірина Пінчук.

Зокрема, підсилюється захист прав пацієнтів з вадами психічного здоров’я, які скоїли суспільно небезпечні дії. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Горшков проти України» зазначалось, що ключовою гарантією Конвенції є те, що особа, яка примусово утримується у психіатричному закладі, повинна мати право на судовий перегляд рішення за її власним бажанням. Доступ особи, яка утримується, до суду не має залежати від доброї волі адміністрації закладу, де утримується особа, та використовуватись за розсудом його керівництва. Чинне дотепер законодавство України не передбачало можливості особи самостійно звернутися до суду про перегляд рішення про примусове утримання в психіатричному закладі. Це безумовно порушувало Конвенцію та становило ризики потенційного звернення осіб до ЄСПЛ.

У рішенні Європейського суду з прав людини в справі «Анатолій Руденко проти України» зазначено, що при примусовому утриманні у психіатричному закладі можливість пацієнтів отримати інший висновок незалежних психіатрів — це принцип, який є важливою гарантією від порушення прав пацієнта при прийнятті рішень стосовно продовження застосування примусового лікування. Дотепер законодавство України не передбачало можливості особи самостійно звернутись до незалежних психіатрів для отримання альтернативного висновку для надання його до суду при розгляді справ про перегляд рішення про примусове утримання в психіатричному закладі, що також безумовно порушувало Конвенцію та становило ризики потенційного звернення осіб до ЄСПЛ.

Також зміни стосуються організації допомоги особам, яких визнано недієздатними, та дітям віком до 14 років. Зміни передбачають розширення повноважень органів опіки та піклування, котрі при розгляді багатьох питань матимуть вирішальне значення.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Наталія Михайленко проти України» зазначалося, що Цивільний процесуальний кодекс України не надає права недієздатній особі подавати заяву про поновлення її цивільної дієздатності. Суд зазначив, що Конвенція гарантує кожному право на подання до суду скарги, пов’язаної з його правами та обов’язками цивільного характеру. Суд зазначає, що підхід, якого дотримується національне законодавство України і згідно з яким особи, визнані недієздатними, не мають права на безпосередній доступ до суду з метою поновлення своєї цивільної дієздатності, не відповідає загальній тенденції, що панує на європейському рівні.