Голова Конституційного суду: У Стародавній Греції процедуру люстрації проходили всі, хто торкався небіжчика

Голова Конституційного суду Станіслав Шевчук на прикладі Стародавньої Греції пояснив, що таке люстрації. За його словами, у ті часи люстрацію або очищення проходили всі, хто торкався небіжчика. Про це Шевчук розповів в інтерв’ю Lb.ua.

Він зазначив, що за практикою Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) люстрація може бути запроваджена у тому разі, якщо людина порушила принцип лояльності до держави та Конституції.

Шевчук додав, що громадськість дискутує стосовно того, чи є люстрація відповідальністю sui generis (латинський вираз, що позначає унікальність правової конструкції — ред.), а також чи можна її вважати колективною відповідальністю за наслідки керування країною.

Окрім цього, суддя пояснив, чому одні суди ухвалюють рішення під час розгляду скарг щодо люстраційного закону, а інші чекають рішення Конституційного суду (КС). За його словами, попередня редакція закону «Про Конституційний суд України» давала можливість судам призупиняти провадження у випадку виникнення сумнівів щодо конституційності закону, який підлягає застосуванню. Нові зміни, запровадженні торік, передбачають застосування судами загальної юрисдикції норми Конституції, як норми прямої дії, якщо закон суперечить Конституції країни. Тільки після винесення рішення у справі суди через Верховний суд звертаються до КС, де вирішується питання конституційності закону чи окремих його положень.

Голова КС зізнався, що така законодавча конструкція у нього викликає багато питань. Наприклад, усі суди повинні застосовувати Конституцію як акт найвищої юридичної сили, однак вона містить не лише норми, але й принципи та цінності. Тобто необхідно ще забезпечити змістовне або субстантивне застосування конституційних положень, а за це відповідає Конституційний суд.

Нагадаємо, що Станіслава Шевчука було обрано новим головою Конституційного суду в лютому 2018 року. Раніше він був суддею Євросуду з прав людини від України.