Тридцять срібняків: стало відомо, скільки українські та британські політики отримують за участь у російських ток-шоу

Українські експерти, політики та політологи відвідують ефіри російських телеканалів, не гребуючи отримувати гроші від так званих журналістів РФ. Хоча самі вони заперечують, що їхні послуги проплачено. «Європейська правда» розповіла, як кремлівські пропагандисти намагалися найняти редактора видання.

Як повідомляється, на початку цього тижня декільком українським журналістам, серед яких — двоє співробітників «Європейської правди», у Facebook надійшло однакове запрошення від Юліани Хан, яка відрекомендувалася співробітницею російського телеканалу НТВ. Журналістам запропонували участь в ефірі. Зокрема, зазначалося, що «як правило, темами для обговорення програми є взаємини Росії з іншими країнами, такими як: Україна, США, Франція, Німеччина, Польща та інші».

Українські журналісти вирішили дослідити, скільки та за що готові заплатити російські пропагандисти.

Для початку редактору «ЄП» Сергієві Сидоренку запропонували 10 тис. рублів, тобто близько 150 дол. Той погодився, але зазначив, що в другого ефіру вимагатиме вдвічі більше. Це влаштувало росіян, які пообіцяли також оплатити вартість авіаперельоту та проживання у готелі. За 10 ефірів, порахували журналісти, українські «експерти» можуть заробити на російському ТБ близько 3 тис. дол.

Врешті-решт, отримавши квиток на літак, журналіст нікуди не полетів та проігнорував російське ток-шоу. Він припустив, що не є першим, хто так вчиняє із російськими ЗМІ.

Водночас Стюарт МакДональд, член парламенту Британії, заявив «Детектору медіа», що британським політикам російське телебачення також платить за участь у ефірі. Зокрема, про такі виплати вказують самі політики, звітуючи про прибутки.

«Вони точно знають, що це пропаганда. Не можна бути парламентарем та не знати цього. Так, дехто з них отримує гроші. Це може бути 150 фунтів, а може й три тисячі», — розповів МакДональд.

Нагадаємо, раніше Твіттер опублікував дані майже 4 тис. акаунтів, пов’язаних з російською пропагандою, і близько 800 аналогічних файлів, пов’язаних з Іраном.