Іван Мазепа: яким за життя зображали легендарного гетьмана, порівняймо з портретом на 10-гривневій купюрі (ФОТО)

Сьогодні виповнюється 380 років від дня народження гетьмана України Івана Мазепи. Український військовий і політичний діяч спромігся відродити й розбудувати країну та завоювати славу у світі. Наприкінці свого життя Мазепа зазнав трагічної поразки, однак попри злети й падіння його яскрава біографія була прикрашена ще й низкою вигадок.

Іван Мазепа народився 20 березня 1639 року у козацько-шляхетській родині Правобережжя. Батьком був Степан Адам Мазепа, а матірʼю — Марина Іванівна Мокієвська. Батько Мазепи довгий час обіймав посади білоцерківського городового отамана та чернігівського підчашого. Під час Переяславської ради брав участь у переговорах з московитами на боці Богдана Хмельницького, а після його смерті підтримував гетьмана Івана Виговського. Наприкінці життя мати Мазепи стала черницею й керувала Глухівським дівочим монастирем.

Іван Мазепа був людиною емоційної, пристрасної вдачі. Він захоплювався мистецтвом, колекціонував зброю, писав поезії. За переказами, Мазепа також грав на торбані (давньому струнному щипковому інструменті).

Відомий мазепознавець, історик Сергій Павленко вважає, що 10-гривневу купюру в Україні варто змінити, оскільки на ній розміщене художнє зображення Мазепи, а не реальне. Найближчим до істини дослідник називає портрет гетьмана з літопису Самійла Величка, який працював у Батуринській канцелярії за часів правління Мазепи. Найдостовірнішими, окрім малюнка Самійла Величка, автор вважає образи Мазепи з Троїцької надбрамної церкві Києво-Печерської лаври, Троїцького собору Чернігова, гравюр Захарія Самуйловича та невідомого автора («Хрещення Христа»).

«Володар Мазепа вже поважного віку, на якихось десять літ старший від мене. Вигляд у нього суворий, очі блискучі, руки тонкі й білі, як у жінки, хоч тіло його міцніше, ніж тіло німецького рейтара, й їздець із нього знаменитий», — Жан Балюз, 1704 рік.

Реальний образ славетного гетьмана, на думку дослідника, проглядається також у творах Іларіона Мигури, Данила Галяховського, Йосифа Балашевича й Леонтія Тарасевича.

Зауважимо, що Мазепа був одним з фундаторів українського бароко, меценатом багатьох церков і монастирів. А от світських споруд Мазепи — знаменитих гетьманських палаців — майже й не збереглося. Лише в Курській області Росії розташований один з таких палаців.

«Для українців він герой, для Росії — зрадник. Нічого страшного в цьому немає… Погано, коли в Україні починає переважати російська міфологія. Як француз, я не можу нікому нічого радити, але думаю, що це ваше право вибирати, кого вважати своїм героєм, а кого ні. Від себе ж скажу, що, поза сумнівом, Мазепа — це ваш герой… Але люди, які сформувалися за радянської влади, живуть уявленнями, які в ті часи були вкорінені в їхню свідомість, а рівень історичних знань на всьому пострадянському терені драматично низький», — зазначав французький історик, фахівець з історії України і Польщі Даніель Бовуа.