Ядерна зброя, НАТО та євроінтеграція: обіцянки лідерів президентського рейтингу

Напередодні виборів-2019 штаби кандидатів у президенти Володимира Зеленського, Петра Порошенка, Юлії Тимошенко та Анатолія Гриценка прокоментували ставлення своїх лідерів до європейської інтеграції України, зближення з Північноатлантичним альянсом та відновлення статусу ядерної держави.

Вступ до НАТО

У тематиці євроатлантичної інтеграції України Порошенко, Гриценко та Тимошенко повністю підтримують вступ до НАТО. Водночас Зеленський, який також виступає за «вибір Майдану та курс, який закріплений у Конституції», наголосив на необхідності проведення референдуму.

Разом з тим, усі кандидати на пост глави держави мають намір отримати План дій щодо членства в Альянсі (ПДЧ), але у різні строки, пише «Європейська правда».

Порошенко заявив, що розпочне діалог про надання ПДЧ у НАТО вже у 2019 році на грудневому саміті НАТО в Лондоні.

Зеленський не планує поспішати і за п’ять років хоче звернутися по ПДЧ. Тимошенко вважає, що про терміни говорити не варто, оскільки спершу необхідно «підтягнути» реформи.

«ПДЧ потрібен нам, не Брюсселю… Ми сформуємо ПДЧ самі й самі будемо його виконувати. А Брюссель поставимо до відома, і потім продемонструємо результат», — оголосив свій намір щодо співпраці з НАТО Гриценко.

Ядерна зброя

У перші роки незалежності Україна добровільно відмовилася від третього за розміром ядерного арсеналу у світі, підписавши сумнозвісний Будапештський меморандум. Зважаючи на агресію РФ політики-популісти час від часу піднімають тему створення нової ядерної програми.

Водночас, четвірка лідерів президентського рейтингу запевняють у відсутності подібних планів.

Натомість Порошенко хоче розвивати «неядерні системи озброєння, включаючи ракетні».

Гриценко планує створити «високоточні неядерні боєприпаси підвищеної потужності, плюс нові ракетні комплекси як платформи для їх застосування».

Тимошенко має намір відновити Будапештський формат. А Зеленський пообіцяв розвивати інноваційну неядерну зброю. Окрім цього, у команді «Зе» планують рухатися у напрямку «створення українського повного циклу з виробництва ядерного пального для атомної енергетики». За подібною схемою збагачення урану задля потреб АЕС працюють Аргентина, Бразилія, Нідерланди і Японія.

Євроінтеграція

Порошенко, Зеленський, Тимошенко та Гриценко підтримують рух України до вступу в Європейський Союз. Журналісти нагадують, що торік Зеленський заявляв, що «Україну в ЄС не чекають», однак з початком передвиборчої кампанії його риторика змінилася на проєвропейську.

Разом з тим, Тимошенко та Гриценко відмовилися від будь-яких часових прогнозів, пояснивши, що це рішення залежить від ЄС. А Порошенко обрав амбітний шлях: він взяв ризиковане зобов’язання подати заявку про вступ до ЄС за чотири роки.

«Графік ключових рішень такий: оновлення Угоди про асоціацію — не пізніше 2022 року; подання заявки на вступ до Європейського Союзу — не пізніше 2023 року; за умови повного виконання Угоди про асоціацію та завершення передвступних переговорів, вступ України до ЄС можливий не раніше 2028 року», — пояснили у команді чинного президента.

«Буду робити все для того, аби за п’ять років Україна могла би звернутися до Євросоюзу по План щодо кандидатства — щонайменше. В ідеалі — звернення по План щодо членства», — зазначили у Зеленського.

Таку відповідь аналітики назвали фіаско, оскільки у ЄС не існує «Плану щодо кандидатства» й процедури розширення ЄС не передбачають будь-якого плану чи подібного документа, за яким можна звернутися до ЄС.

Журналісти також поставили штабам кандидатів у президенти ще два запитання: як майбутній президент планує подолати проблему з ухваленням антиєвропейських законів та підзаконних актів та чи бачить він шляхи прискорення виконання Угоди про асоціацію.

«В основному відповідальність за імплементацію Угоди лежить на Кабміні. Думаю, процес можна пришвидшити, створивши офіс з координації процесу євроінтеграції всередині уряду. Я також готовий винести питання координації на рівень президента», — йдеться у відповіді штабу «Зе».

Водночас, з 2014 року в структурі Кабміну вже діє урядовий офіс з такою ж назвою, а з 2016 року Україна має профільного віце-прем'єра, який керує цим офісом, про що, ймовірно, у Зеленського не знали.

У свою чергу, Гриценко обіцяє задіяти вето та «усі інструменти» для зупинки антиєвропейських актів, але експорт лісу-кругляка пообіцяв вирішувати в інтересах України.

«У планах — реформа СБУ, незалежність прокуратури — це те, що президент може і буде робити одразу», — зазначив Гриценко, оскільки таким чином він має намір прискорити виконання Угоди про асоціацію з ЄС.

У штабі Тимошенко мають намір домогтися ухвалення нового механізму перевірки законодавчих актів на відповідність зобов’язанням перед ЄС.

«Тимошенко запропонує такий механізм, який просто не дозволятиме ухвалення законів, які суперечитимуть Угоді про асоціацію», — йдеться у поясненнях її штабу.

Що ж стосується Угоди про асоціацію, то Тимошенко хоче зробити її аудит, наскільки зміст документу відповідає потребам і реаліям української економіки.

Нагадаємо, 25 березня соціологи назвали ймовірних переможців другого туру виборів президента України, а також скомбінували пари кандидатів, у яких є шанси потрапити в фінальне коло перегонів.