Декомунізація у Харкові: Кернес підтримав петицію, яка повертає маршала Жукова в місто

У Харкові зібрала необхідну кількість голосів голоси петиція про часткове скасування декомунізації в місті. Її автор вимагає повернути вулиці і станції метро ім’я радянського маршала Георгія Жукова. Мер Харкова Геннадій Кернес підтримав ініціативу.

За відповідну електронну петицію станом на ранок 10 травня проголосували 5,4 тис осіб (необхідно — 5 тис.). Вимоги, що містяться у ній, тепер зобов’язана розглянути міська рада.

Харків звільнила радянська армія під командуванням маршала Жукова. Саме Жуков залишив слід в історії нашого міста, в той час як генерал-майор радянської армії Петро Григоренко пов’язаний з Харковом тільки місцем навчання протягом двох років, — йдеться у тексті петиції.

У 2016 році в Харкові перейменували проспект імені Жукова на проспект Петра Григоренка (радянського генерала-дисидента і правозахисника) в рамках всеукраїнської декомунізації.

Автор петиції запропонував увічнити пам’ять про Григоренка на батьківщині правозахисника. Зокрема, мерія Харкова мусить звернутися до Приморської районної ради Запорізької області з такою пропозицією. А від міської влади Харкова у петиції вимагають «повернути пам’ять про маршала Жукова в місто».

Станція метро і проспект імені Жукова повинні існувати в Харкові, — заявляється у тексті петиції.

Петицію 8 травня у Фейсбук підтримав й міський голова Геннадій Кернес. Він пообіцяв «зробити все залежне від міської влади, щоб втілити запропоноване в життя». Він вважає, що і Григоренко, і Жуков «гідні увічнення, але останній має перевагу».

Нагадаємо, що у 2018 році Інститут нацпам’яті визначив долю пам’ятників Жукову в Україні — усі вони повинні бути демонтовані, а об'єкти топоніміки, названі на його честь — перейменовані. Про це заявив голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович на звернення депутата Харківської облради Дмитра Булаха. Це сталося після того, як у Харкові невідомі влітку 2018 року розбили меморіальну дошку Жукова.

В’ятрович у відповіді нагадав, що Жуков в 1920—1921 роках брав участь у придушенні селянського повстання на Тамбовщині, а у роки Другої світової війни його накази стали причиною загибелі сотень тисяч українців, призваних до лав Червоної армії.

Крім того, Жуков керував військовими навчаннями на Тоцькому полігоні 1954 року, під час яких до 65 тис. радянських солдатів були піддані дії радіаційного випромінювання. У 1956 році він був одним з ініціаторів придушення національного повстання в Угорщині.