Дитячі пляшечки для вигодовування немовлят з’явилися в неоліті — учені (ФОТО)

Учені знайшли перші докази того, що доісторичних дітей годували тваринним молоком, використовуючи еквівалент сучасних дитячих пляшок.

Виготовлені з глини посудини, котрі, ймовірно, використовувалися для годування немовлят, вперше з’являються в Європі в неоліті (приблизно в 5000 р. до н. е.), стаючи все більш звичним явищем у бронзовому та залізному віках, повідомляє видання EurekAlert з посиланням на результати дослідження вчених Брістольського університету (Велика Британія).

Ці посудини, як правило, досить малі, щоб вміститися в руках дитини, і мають носик, через який рідина може відсмоктуватися. Іноді вони мають «ноги» і формою нагадують тварин. Попри це, за відсутності будь-яких прямих доказів їх функціонування можна було припустити, що вони насправді могли використовуватися як, наприклад, посудини для годування хворих чи немічних.

Щоб напевне з’ясувати, чи дійсно ці історичні артефакти були дитячими пляшечками, учені вибрали три екземпляри, виявлені в дуже рідкісних дитячих могилах в Баварії. Вони були невеликими (близько 5−10 см в діаметрі) з дуже вузьким носиком.

Дослідники використовували комбінований хімічний і ізотопний підходи для ідентифікації та кількісної оцінки харчових залишків, виявлених в цих посудинах. В результаті виявилося, що в пляшечках містилося молоко великої рогатої худоби, овець або кіз.

Наявність цих трьох очевидно спеціалізованих посудин в дитячих могилах в поєднанні з хімічними доказами підтверджує, що вони використовувалися для годування немовлят тваринним молоком або замість людського молока, або під час відлучення від грудей для прикорму.

Зазначається, що до цього дослідження єдиним доказом відлучення дітей від грудей був ізотопний аналіз скелетів немовлят, але це могло дати лише приблизні вказівки про те, коли діти були відлучені, а не що вони їли/пили.

Подібні посудини, хоча і рідкісні, є в інших доісторичних культурах (таких як Рим та Стародавня Греція) по всьому світу. В ідеалі, ми хотіли б провести масштабніше географічне дослідження та дослідити, чи слугували вони тій самій цілі, — зазначають учені.

Нагадаємо, під час розкопок у Хорватії учені знайшли залишки сиру віком орієнтовно 7,2 тис. років.