Край суддівському свавіллю із забезпеченням позовів — законопроект президента

До профільного комітету Верховної Ради сьогодні надійшов проект закону «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо удосконалення перегляду судових рішень в апеляційному та касаційному порядку».

Законопроект № 2314 25 жовтня подав у Раду президент України. Його головними новаціями є позиція щодо забезпечення позову і підвищення статусу Верховного суду (неврахування його висновку стає підставою для касаційного оскарження).

Відповідно до тексту опублікованого законопроекту, із заходів забезпечення позову виключається передача речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору

Водночас додано такий пункт: не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які мають своїм наслідком припинення, відкладення чи зупинення конкурсу, аукціону, торгів, тендера чи інших публічних процедур, які проводяться від імені держави, територіальної громади (органу місцевого самоврядування) або за участю призначеного державним органом суб'єкта у складі комісії, що проводить конкурс, аукціон, торги, тендер чи іншу публічну процедуру.

У змінах до Господарського процесуального кодексу зазначається, що у випадку, якщо заява про відвід судді надійшла на розгляд суду пізніше ніж за три дні до наступного судового засідання, то така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Інший важливий нюанс: заява, подана з порушенням правил підсудності перестане бути підставою для відмови у видачі судового наказу. Окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Законопроект змінює також перелік виключних підстав касаційного оскарження неправильного застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Запропоновано вважати ними такі випадки:

• суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного суду;
• скаржник вмотивовано обґрунтує необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
• відсутній висновок Верховного суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

Новий закон виключає таку підстава для скасування рішень і передачі справи на новий розгляд (продовження розгляду) як розгляд судом у порядку спрощеного позовного провадження справи, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження.

«Ракурс» повідомляв також, що пропоновані Зеленським зміни визначають малозначними в розумінні Цивільного процесуального кодексу справи щодо захист честі та гідності, розірвання шлюбу та сплати аліментів.