Ракові клітини можуть впадати у «сплячку» — вчені пояснили причину

Ракові клітини можуть уповільнювати метаболізм та активність, щоб повернутися до росту і розмноження, як тільки умови знову стануть сприятливими.

Це можливо завдяки переходу пухлинних клітин у стан глибокого сну, пишуть у своєму дослідження науковці з Канади в журналі Cell.

Чимало тварин для виживання в несприятливих умовах можуть входити в стан уповільненого метаболізму. Схоже, пухлинні клітини теж здатні на це заради виживання. Пухлина працює немов цілий організм, переходячи до уповільненого поділу й економії енергії, — каже Кетрін О’Брайен, яка очолила групу дослідників.

У дослідженні пишуть про проведення лабораторних експериментів з клітинами людського раку прямої кишки.

Такі клітинні культури піддавали дії хіміотерапії та виявили, що клітини в них реагують скоординовано і при появі відповідних токсичних речовин перестають активно рухатися і ділитися, різко знижуючи свої потреби в кисні й харчуванні.

Цей стан автори назвали «організмом, стійким до ліків». За їх словами, будь-яка клітина пухлини у відповідних умовах здатна перейти до такої форми, а при настанні сприятливих умов — знову повернутися до активного життя.

Процес перевірили в експериментах на мишах, яким хірургічно підсаджували ракові клітини, тоді давали розвинутися пухлини, після чого проводили хіміотерапію. Протягом восьми тижнів лікування ріст пухлини зупинявся, проте знову продовжився після його припинення.

Такі клітини вчені знову забирали й пересаджували наступним тваринам. Тут вони також розвинулися в пухлину, яка знову була здатна входити в стан глибокого сну під дією препаратів хіміотерапії, а тоді повертатися в норму і відновлювати зростання.

Це поведінка автори порівняли зі здатністю багатьох тварин тимчасово, до настання відповідних умов, зупиняти розвиток ембріонів.

Це новий підхід до проблеми стійкості клітин до хіміотерапії. Ми повинні боротися з раковими клітинами, поки вони перебувають у вразливому сповільненому стані та ще не встигли мутувати та стати стійкими до лікування, — підсумувала Кетрін О’Браєн.