Міфи про Водохреще назвали в ПЦУ

В Україні 19 січня, під час святкування Водохреща (хрещення Іваном Хрестителем Ісуса Христа на річці Йордані), вже традиційно відбуваються масові пірнання в ополонку.

Однак поширена думка про давні історичні корені цієї традицій в Україні є хибною, в нашій державі вона набула поширення лише в другій половині 90-х років XX ст., наголошує прес-служба Православної церкви України (ПЦУ).

Зазначається, що такої традицій в Україні не фіксували ні в давніх джерелах, ні в історичних дослідженнях традицій козацької України. Відомостей про неї немає і в згадках людей старшого віку.

Ані етнографи, ані історики ще до середини ХХ століття не фіксували нібито «традиційних» масових пірнань українців у крижану воду з нагоди свята Хрещення Господнього, — наголошують у ПЦУ. — Отже цей звичай в Україні має новітнє, а не старовинне, походження.

Його виникнення може бути пов’язане з росіянами, у котрих було прийнято пірнати в холодну воду після лазні, а також із поширенням ідей загартування організму, як частини здорового способу життя, зазначають у ПЦУ.

Також у церкві спростовують ще одну поширену думку про купання у крижаній воді після водосвяття — що воно нібито «змиває" усі гріхи.

У ПЦУ наголошують, що жодного церковного припису для звершення такого дійства в межах цього свята немає, а подолання гріхів, згідно з релігійними нормами, потребує передусім покаяння в них.

Хіба сам фізичний акт занурення у освячену воду, без покаяння у гріхах, може призвести до їх подолання? — наголошує прес-служба ПЦУ.

Водночас у ПЦУ наголошують, що церква не забороняє пірнати у зимову воду.

«Це право і вибір кожного. Але ми закликаємо не вважати цю дію церковною, пов’язаною зі святкуванням Хрещення Господнього», — зазначають у ПЦУ.