Робота за цивільно-правовим договором порушує права працівника — Верховний суд

Верховний суд дійшов висновку, що робота за цивільно-правовим договором порушує конституційні права працівників, оскільки позбавляє їх таких гарантій, як мінімальна оплата праці, щорічна відпустка тощо.

Якщо в укладеному між сторонами цивільно-правовому договорі не зазначено, який конкретно результат роботи повинен передати виконавець замовнику, не визначено перелік завдань, обсяг роботи тощо, їхні взаємини вважаються трудовими.

При цьому не має значення характер робіт і те, що виконавець працює за трудовим договором у іншому місці.

У постанові від 11 березня 2021 року по справі № 2340/3415/18 Верховний суд встановив, що попри підписання сторонами цивільно-правових договорів на надання послуг охоронця, прибиральника, флориста, догляду за дітьми та інших, робота виконавців мала не індивідуально-визначений характер, а надавалася в процесі виконання трудової функції.

Під виконанням трудової функції в цьому випадку суд мав на увазі, що робота не мала кінцевого результату, а мала системний, постійний характер, тобто не була юридично самостійною.

На думку суду, виконавець за цивільно-правовим договором повинен бути самостійним у своїй діяльності, виконувати роботу на власний розсуд і не підкорятися правилам внутрішнього розпорядку, хоча він може бути з ними ознайомлений.

Таким чином, щоб Держпраці і суди не вгледіли в цивільно-правовому договорі ознак трудового, необхідно, щоб він включав чіткий перелік робіт і їх обсяг, а результати роботи відображалися в актах прийому-передачі виконаних робіт.