25 березня святкують День Служби безпеки України та Благовіщення

25 березня в Україні відзначають одразу два свята — професійне та релігійне. День Служби безпеки України — професійне свято працівників правоохоронного органу, що святкують щорічно. Свято було встановлено указом президента України Леоніда Кучми 22 березня 2001 року.

Також у цей день святкують Благовіщення. Це свято пов’язане з важливою євангельською подією — сповіщенням архангела Гавриїла Діві Марії про майбутнє народження по плоті від неї Спасителя.

У Євангелії від Луки розповідається, як архангел Гавриїл був посланий Богом сповістити Марії, що їй належить зачати від Духа Святого й народити немовля Ісуса, який стане Месією й наречеться Сином Божим. Збентежена привітанням ангела Марія потім переконалася в правдивості його обіцянки й висловила свою віру словами: «Так буде Мені по слову твоєму».

У цей день відбулося:

• 1857 — уперше сфотографоване сонячне затемнення;
• 1857 — Леон Скотт запатентував фонавтограф, перший прилад для запису звукових коливань;
• 1872 — випущена перша в Росії поштова картка;
• 1876 — провела свій перший матч футбольна збірна Вельсу, одна з найстарших у світі;
• 1916 — жінкам у США дозволено бути присутнім на двобоях боксерів;
• 1983 — на телепрограмі («Motown 25: Yesterday, Today, Forever»), Майкл Джексон продемонстрував елемент танцю під назвою «Місячна хода»;
• 1988 — австралієць Невілл Паттен спорудив найменший у світі велосипед — його колеса були діаметром менше 2-х см;
• 2011 — Папа Римський підтвердив вибір нового настоятеля УГКЦ. Ним став Верховний Архієпископ Києво-Галицький Шевчук Святослав;
• 2013 — у центрі Парижа поліцейські застосували сльозогінний газ проти учасників мітингу протесту за скасування закону про легалізацію одностатевих шлюбів у Франції.

У цей день народилися:

• 1747 — Олександр Безбородько, козацький полковник, член Російської Академії, почесний член Академії Мистецтв, царський сенатор;
• 1751 — П'єтро Гонзага, уславлений італійський сценограф, художник-декоратор, теоретик мистецтва, архітектор і садівник;
• 1839 — Леонард Гіршман, український вчений-офтальмолог, лікар, педагог. Почесний громадянин міста Харкова;
• 1849 — Аґенор Ґолуховський (молодший) — польський граф, австрійський дипломат і державний діяч;
• 1867 — Артуро Тосканіні, італійський диригент;
• 1871 — Ігор Грабар, радянський художник, українець за походженням; реставратор, мистецтвознавець, історик мистецтва, музейний діяч, педагог;
• 1880 — Гаврило Базильський, генерал-хорунжий Армії УНР;
• 1897 — Іван Андрух, український військово-політичний діяч, активний учасник української національно-визвольної боротьби;
• 1909 — Юрій Бойко-Блохін, український літературознавець, театрознавець, професор Українського Вільного Університету в Мюнхені, громадський і політичний діяч, член Проводу ОУН;
• 1911 — Олександр Бандера, український політик. Брат Степана Бандери;
• 1911 — Олексій Боголюбов, учений у галузі історії математики й теорії механізмів. Доктор технічних наук, професор;
• 1913 — Йосип Позичанюк, Держсекретар інформації і пропаганди в УДП, політичний керівник УПА, голова Бюро інформації УГВР, полковник УПА;
• 1942 — Іван Білий, український поет;
• 1950 — Борис Бурда, популярний український гравець в інтелектуальних телешоу («Що? Де? Коли?», «Брейн-ринг»), виконавець власних пісень, телеведучий;
• 1961 — Василь Рац, український і радянський футболіст;
• 1965 — Сара Джессіка Паркер, американська актриса;
• 1976 — Володимир Кличко, український боксер у суперважкій ваговій категорії, чемпіон світу.