24 травня святкують День слов’янської писемності і культури — історія свята

День слов’янської писемності і культури святкують в Україні завтра, 24 травня. Це свято з’явилося завдяки указу президента України від 17 вересня 2004 року № 1096/2004.

Щорічно 24 травня у всіх слов’янських країнах урочисто прославляють святих Кирила й Мефодія — творців слов’янської писемності. Також 24 травня православна церква згадує святих рівноапостольних братів Кирила й Мефодія. Брати були православними ченцями, слов’янську абетку створили в грецькому монастирі.

Слов’янська писемність була створена в IX столітті, близько 862 року. Новий алфавіт отримав назву «кирилиця» на ім’я візантійця Костянтина, який, прийнявши чернецтво, став Кирилом. А допомагав йому в богоугодній справі освіти слов’янських народів старший брат Мефодій.

Кирило створив слов’янську абетку на основі грецької, суттєво змінивши її, щоби передати слов’янську звукову систему. Були створені дві абетки — глаголиця й кирилиця. В основу сучасної абетки слов’ян покладено давню графічну систему кирилицю.

Спочатку кирилиця була скомпонована для потреб церковного життя, а саме, — перекладу богослужебних книг із грецької на слов’янську мову. Це мало сприяти поширенню християнства на землях давнього Болгарського царства. Не менш цікавий факт — те, що створено її на замовлення моравського князя й за наказом візантійського імператора, однак згодом вона стала використовуватися для письма за межами церкви та кабінетів високопосадовців.

За свій внесок обидва брати Кирило та Мефодій були канонізовані православною церквою та названі «рівноапостольними», а також прираховані до святих католицькою церквою. У 1980 році Папа Іван-Павло II оголосив святих Кирила та Мефодія «покровителями» Європи.