Ковідні доплати дістаються не лікарям, а їхнім керівникам — Рахункова палата

Рахункова палата в межах аналізу використання у 2020 році коштів, виділених на боротьбу з коронавірусною хворобою COVID-19, вивчила питання ковідних доплат медпрацівникам.

Виявилося, що у вересні-грудні 2020 року дев’ять із десяти найбільших виплат отримували керівники медзакладів або їхні заступники. Про це на своїй сторінці в соціальній мережі Фейсбук повідомив голова Рахункової палати України Валерій Пацкан.

Пацкан, зокрема, навів такі приклади:

• директор Миколаївського обласного центру лікування інфекційних хвороб в середньому щомісяця доплачував собі до посадового окладу майже 90 тис. грн;
• заступник директора з експертизи тимчасової непрацездатності Київського міського пологового будинку № 5 отримував в середньому щомісяця майже 77 тис. грн доплат;
• гендиректор Івано-Франківського обласного фтизіопульмонологічного центру Івано-Франківської обласної ради отримував понад 66 тис. грн.

Водночас санітарки, які подекуди залучалися до роботи в екстрених бригадах меддопомоги через відсутність медперсоналу, не отримали додаткову доплату до 300% зарплати. Оскільки за законом санітарки не є членами бригади швидкої допомоги. Хоча працювали і ризикували на рівних з іншими колегами, — наголошує Пацкан.

Чиновник додав, що через відсутність належного моніторингу за здійсненням відповідних доплат, виникли суттєві диспропорції:

• для 43% усіх отримувачів доплати становили менше 9,8 тис. грн;
• для 1% отримувачів доплати становили понад 179,5 тис. грн.

Наступного року проблема дисбалансу у рівні зарплат буде вирішена, — обіцяє у своєму Telegram-каналі очільник профільного комітету Ради Михайло Радуцький.

Нардеп зазначив, що Кабмін нещодавно ухвалив постанову, згідно з якою посадовий оклад керівника державного або комунального закладу охорони здоров’я не перевищуватиме розміру середньої зарплати медичного персоналу більш ніж на 60%.

Крім того, комітет розробив законопроєкт № 6306, який надає Кабміну повноваження встановлювати рівень мінімальних зарплат у лікарнях.

Ми пропонуємо наділити НСЗУ функцією моніторингу за наданням медичних послуг, зокрема медзаклади будуть звітувати про витрати на оплату праці. А кошти ПМГ (програми медичних гарантій — ред.) медичні заклади зможуть витрачати лише за цільовим призначенням — тобто на зарплати медикам та закупівлю ліків, — зазначає Радуцький.

Він додав, що з першої спроби 16 грудня ухвалити цей законопроєкт не вдалося — не вистачило кількох голосів.

Але запевняю — законопроєкт № 6306 буде прийнятий. На першому пленарному тижні наступного року плануємо винести його на розгляд та ухвалити, — наголосив Радуцький.