Доля України висить на волосині — історична промова головного британського дипломата (ВІДЕО)

Це довгострокова нагорода: нова ера миру, безпека процвітання.

Давайте будемо чесними. Архітектура, яка була покликана гарантувати мир і процвітання, підвела Україну.

Структури економіки та безпеки, які були створені після Другої світової та холодної війни, поки що вийшли з форми, вони дозволяли, а не стримували агресію.

Росія здатна заблокувати будь-які ефективні дії в Раді Безпеки ООН. Путін розглядає своє вето як зелене світло варварству.

Він відмовився від Основоположного акту НАТО-Росія та Договору про звичайні збройні сили в Європі. Він порушив численні заходи щодо контролю над озброєннями.

G20 не може функціонувати як ефективний економічний орган, поки Росія залишається за столом.

Радянський Союз регулярно використовував своє право вето ООН, але, незважаючи на багато зла, яке вони заподіяли, навіть вони поводилися з певною мірою раціональністю на світовій арені.

Вони змогли дотримуватися угод, коли побачили ризики для стратегічної стабільності, як це було з Договором про протиракетну оборону.

Вони деескалували, коли їх закликали, як і під час кубинської ракетної кризи 60 років тому.

І вони стежили за своєю світовою репутацією.

Жоден з цих факторів не стосується Путіна.

Ми маємо справу з безнадійним оператором-ізгоєм, який не цікавиться міжнародними нормами.

Це в той час, коли світова економіка ніколи не була так відкрита для Росії.

Під час холодної війни західні союзники сприяли процвітанню один одного, і ми обмежували потоки торгівлі, інвестицій і технологій до СРСР.

У 1990-х ці обмеження були зняті, але це не призвело до очікуваного зростання економічної відкритості та демократії.

Ми сприймали прогрес як належне замість того, щоб застосовувати необхідні морквини та палиці.

І такі лідери, як Путін, відмовилися від можливості змінитися, бо боялися втратити контроль. Натомість вони взяли гроші з нафти та газу і використали їх для консолідації влади та отримання важелів впливу за кордоном.

Wandel durch handel — припущення, що економічна інтеграція стимулює політичні зміни — не спрацювало.

Зараз нам потрібен новий підхід, який поєднує жорстку безпеку та економічну безпеку, який створює міцніші глобальні альянси, де вільні нації є більш наполегливими та впевненими в собі, який визнає, що геополітика повернулася.

Британія завжди протистояла хуліганам.

Ми завжди ризикували.

Тож ми готові бути сміливими, використовуючи нашу силу у сфері безпеки та дипломатії, нашу економічну вагу, нашу волю та спритність, щоб стати лідером.

Ми вже активізуємось в Україні.

Війна в Україні — це наша війна — це війна кожного, тому що перемога України — це стратегічний імператив для всіх нас.

Важка зброя, танки, літаки — глибоко копаючись у наших запасах, нарощуючи виробництво. Нам потрібно все це зробити.

Через наші санкції Росія вже зіткнулася з першим дефолтом зовнішнього боргу за століття. Треба йти далі.

Путіну не повинно бути звідки фінансувати цю жахливу війну. Це означає раз і назавжди припинити імпорт нафти та газу.

Водночас ми повинні надати підтримку українському народу. Це означає допомогу біженцям, це означає доставку їжі, ліків та інших необхідних речей, а це означає утримання економіки на плаву.

Це також означає притягнення режиму Путіна до відповідальності за жахливі злочини, які були скоєні.

І коли зброя нарешті замовкла в Україні, це означає, що Київ має ресурси, необхідні для підтримки безпеки, стримування подальших атак і відновлення.

Тому ми працюємо над нашою спільною з Польщею комісією, щоб забезпечити оснащення України зброєю стандарту НАТО.

І саме тому ми сповнені рішучості працювати зі США, ЄС та іншими союзниками над новим планом Маршалла для країни.

Україна заслуговує не що інше, як знакові міжнародні зусилля, спрямовані на відновлення своїх міст, відродження їх промисловості та забезпечення їхньої свободи на довгострокову перспективу.

Ми подвоїмося.

Ми будемо йти далі й швидше, щоб витіснити Росію з усієї України.

І це має стати каталізатором ширших змін.

Ми також повинні застосувати цю жорстку позицію до загроз, які виникають за межами України.

Наш новий підхід базується на трьох сферах: військова сила, економічна безпека та більш глибокі глобальні альянси.

По-перше, нам потрібно посилити нашу колективну оборону.

За словами президента Зеленського: «Свободу треба озброїти краще, ніж тиранію».

Напередодні саміту НАТО в Мадриді ми повинні підняти свій погляд.

Ми вже давно стверджуємо, що НАТО має бути гнучким, оперативним та інтегрованим.

Східний фланг має бути зміцнений, і ми повинні підтримувати такі важливі держави, як Польща. Тому ми збільшуємо присутність наших військ і поглиблюємо наше оборонне співробітництво.

Ми також повинні вивчити уроки України.

Велика Британія надсилала зброю та навчала українські війська задовго до початку війни.

Але світ повинен був зробити більше, щоб стримати вторгнення. Ми ніколи більше не повторимо тієї ж помилки.

Деякі стверджують, що ми не повинні надавати важку зброю, боячись спровокувати щось гірше.

Але на мою думку, бездіяльність була б найбільшою провокацією. Це час для сміливості, а не для обережності.

І ми повинні забезпечити, щоб поряд з Україною, Західні Балкани та такі країни, як Молдова та Грузія, мали стійкість і можливості для збереження свого суверенітету та свободи.

Політика відкритих дверей НАТО є священною.

Якщо Фінляндія та Швеція вирішить приєднатися у відповідь на російську агресію, ми повинні інтегрувати їх якнайшвидше.

І ми відкидаємо помилковий вибір між сильнішою традиційною обороною та сучасними можливостями. Нам потрібно захищатися від атак у космосі та кіберпросторі, а також на землі, в повітрі та на морі.

Ми також відкидаємо помилковий вибір між євроатлантичною безпекою та індо-тихоокеанською безпекою. У сучасному світі нам потрібні і те, і інше.

Нам потрібен глобальний НАТО.

При цьому я не маю на увазі розширення членства на людей з інших регіонів.

Я маю на увазі, що НАТО має мати глобальний світогляд, бути готовим протистояти глобальним загрозам.

Нам потрібно запобігти загрозам в Індо-Тихоокеанському регіоні, співпрацюючи з нашими союзниками, такими як Японія та Австралія, щоб забезпечити захист Тихого океану.

І ми повинні гарантувати, що такі демократії, як Тайвань, зможуть захистити себе.

На все це будуть потрібні ресурси.

Ми коригуємо покоління недостатніх інвестицій.

Тому прем'єр-міністр оголосив про найбільші інвестиції в наші Збройні Сили з часів холодної війни. Ми визнали Росію найбільш гострою загрозою в нашому комплексному огляді, дотримуючись такої ж пильності, як і східні союзники НАТО.

Інші зараз також активізуються. Але нам усім потрібно йти далі.

Витрачати 2% на захист має бути підлога, а не стеля.

Жорстка військова сила, підкріплена розвідкою та дипломатією, нічим не замінна.

По-друге, ми повинні визнати зростаючу роль, яку відіграє економіка в безпеці.

У Великобританії ми зараз використовуємо всі наші економічні важелі — торгівлю, санкції, інвестиційну політику та політику розвитку — набагато більш наполегливо.

Ми усвідомлюємо, що зростання за рахунок дешевого газу та грошей, витягнутих з клептократії, є зростанням, заснованим на піску. Це не те саме, що реальне, стійке зростання завдяки вищій продуктивності та більшим інноваціям.

Вільна торгівля і вільні ринки є найпотужнішим двигуном людського прогресу. Ми завжди будемо відстоювати економічну свободу.

Але вільна торгівля має бути справедливою — а це означає грати за правилами.

Занадто довго багато хто був наївним щодо геополітичної сили економіки. Агресори ставляться до нього як до інструменту зовнішньої політики — використовуючи патронат, інвестиції та борг як засіб контролю та примусу.

Вони безжальні у своєму підході. Наша відповідь не буде відображати їх шкідливу тактику, але ми будемо відповідати їм у своїй рішучості.

Настав час порозумітися.

Доступ до глобальної економіки має залежати від гри за правилами.

Більше безкоштовних пропусків бути не може.

Ми це показуємо на російсько-українському конфлікті — російський пропуск скасовано.

Ми б'ємо по них усіма елементами економічної політики.

Ми підняли тарифи на російські товари. Ми відірвали їх від умов СОТ. Ми заборонили їхні кораблі в наших портах, ми заборонили їхні літаки в наших аеропортах.

Ми ввели санкції до більшої кількості осіб та організацій, ніж будь-яка інша країна, завдавши шкоди російським банкам, олігархам, оборонним компаніям, резервам Центрального банку та постачанням нафти та газу.

Ми припиняємо фінансування військових зусиль Путіна.

Ми також розриваємо інвестиційні зв’язки з Росією — забороняємо всі нові зовнішні інвестиції та припиняємо дію інвесторської візи.

У той же час ми скасовуємо всі імпортні тарифи для України, підтримуємо українську економіку гарантіями по кредитах, фіскальною підтримкою та інвестиціями.

Ми показуємо, що економічний доступ більше не є даністю. Це треба заробити.

Країни повинні грати за правилами.

І це включає Китай.

Пекін не засудив російську агресію чи її військові злочини. У першому кварталі цього року російський експорт до Китаю зріс майже на третину.

Вони намагалися примусити Литву. Вони коментують, хто повинен, а хто не повинен бути членом НАТО. І вони швидко будують збройні сили, спроможні спрямувати владу глибоко в області європейського стратегічного інтересу.

Але Китай не є непроникним.

Говорячи про зростання Китаю як неминуче, ми робимо замість Китаю його роботу.

Насправді, їх зростання не є неминучим. Вони не будуть продовжувати рости, якщо не гратимуть за правилами.

Китаю потрібна торгівля з G7. Ми представляємо половину світової економіки. І у нас є вибір.

Ми показали з Росією, який вибір ми готові зробити, коли порушуються міжнародні правила.

І ми показали, що готові поставити пріоритет безпеки та поваги до суверенітету над короткостроковою економічною вигодою. Не в останню чергу тому, що ми знаємо, що бездіяльність вища.

Справа в тому, що більшість країн світу поважає суверенітет. Лише деякі париї та чужаки цього не роблять.

Тому ми тісніше співпрацюємо з союзниками та друзями — старими і новими.

І той самий наполегливий підхід, який може стримувати наших суперників, може стати потужним рушієм процвітання та безпеки.

Ось чому ми будуємо нові торгові зв’язки, включаючи роботу над угодами про вільну торгівлю з такими країнами, як Індія та Індонезія, і приєднання до CPTPP.

Ми ділимося нашим досвідом у галузі науки та технологій, підписуючи нові партнерські відносини по всьому світу. І ми надаємо кращу пропозицію щодо розвитку, з інвестиціями для країн з низьким рівнем доходу, без яких-небудь шкідливих умов.

Будучи жорсткими та єдиними, працюючи разом і розширюючи торгівлю, ми можемо позбавити агресорів їхнього важеля впливу та зменшити стратегічну залежність.

Ми можемо допомогти один одному подолати бурю зростання цін на продукти харчування та енергоносії. Минулого тижня у Світовому банку ми залучили 170 мільярдів доларів, щоб допомогти країнам з низьким рівнем доходу подолати ці проблеми.

І ми просуваємося вперед в інших можливих сферах стратегічної залежності.

Будь то мінерали чи рідкоземельні метали, ми об'єднуємо зусилля, щоб запобігти майбутнім проблемам до того, як вони з’являться.

Так ми зміцнимо нашу спільну економічну безпеку.

Це підводить до останнього моменту, який полягає в тому, що наше процвітання та безпека повинні будуватися на мережі міцних партнерських відносин.

Це те, що я описала як Мережа свободи.

Основний принцип полягає в тому, що незважаючи на виклики, ми не повинні повертатися всередину і йти за автаркією.

Ми повинні простягнути руку і прийняти нові партнерства, те, що голландці та інші називають «відкритою автономією».

У світі, де зловмисні актори намагаються підірвати багатосторонні інститути, ми знаємо, що двосторонні та багатосторонні групи відіграватимуть більшу роль.

Такі партнерства, як НАТО, G7 та Співдружність, є життєво важливими.

Ми повинні продовжувати зміцнювати наш альянс з НАТО за допомогою зв’язків по всьому світу, як-от Об'єднаний експедиційний корпус під керівництвом Великобританії, 5 Eyes та партнерство AUKUS із США та Австралією.

І ми хочемо продовжувати розвивати наші зв’язки з такими країнами, як Японія, Індія та Індонезія.

Ми також повинні спиратися на міцне ядро, яке маємо в G7.

Під час головування Великобританії минулого року я була рада запросити за стіл переговорів таких друзів, як Австралія, Корея, Індія, Південна Африка та АСЕАН.

G7 має діяти як економічний НАТО, колективно захищаючи наше процвітання.

Якщо економіка партнера стає мішенню агресивного режиму, ми повинні діяти, щоб підтримати його. Всі за одного і один за всіх.

І до 141 країни з усіх континентів, які проголосували за засудження дій Росії в ООН.

Я чую твій голос.

Я поділяю ваше обурення протизаконною війною Росії.

Я поділяю вашу фундаментальну віру в суверенітет, у чесну гру та верховенство права.

Тож давайте працювати разом. Давайте встановимо більш глибокі зв’язки. Будьмо кращими трейдерами, інвесторами та партнерами, ніж агресори.

Велика Британія готова робити речі по-іншому, думати по-іншому та по-іншому працювати з вами, щоб домогтися результатів.

У колективних діях величезна сила.

І дозвольте мені бути чіткою, це також стосується альянсів, до яких Великобританія не входить.

Ми підтримуємо індо-тихоокеанську четвірку.

Ми підтримуємо зовнішній ЄС і тісно співпрацюємо з Україною.

Ми підтримуємо АСЕАН, Африканський Союз і торгову угоду США, Мексики та Канади.

Ми відкидаємо старі ідеї ієрархічних систем, виключних груп і сфер впливу.

Ми хочемо бачити мережу партнерств, що тягнеться по всьому світу, відстоюючи суверенітет і самовизначення та створюючи спільне процвітання.

Великобританія буде активною та рухливою частиною цієї мережі.

Пані та панове,

Геополітика повертається.

Після холодної війни всі ми думали, що мир, стабільність і процвітання будуть невблаганно поширюватися по всьому світу.

Ми думали, що засвоїли уроки історії і що хід прогресу триватиме безперешкодно.

Ми помилялися. Але це не порада для відчаю.

Перед обличчям зростання агресії ми маємо силу діяти, і ми повинні діяти зараз.

Ми повинні бути наполегливими. Агресори дивляться на те, що сталося в Україні. Ми повинні переконатися, що вони отримали правильне повідомлення.

Разом у нас величезна сила. Давайте використаємо це, щоб створити кращий, безпечніший світ та сильнішу глобальну економіку.

Це забере енергію всіх людей у цій кімнаті та за її межами. Буде важко. Але ми повинні діяти і брати на себе відповідальність.

Агресори готові бути сміливішими — ми повинні бути сміливішими.

Так ми забезпечимо відновлення суверенітету України.

Таким чином ми гарантуємо, що агресія і примус не пройдуть.

Саме так ми в усьому світі переможемо цю нову еру миру, безпеки та процвітання.