Важливо сміятися останнім. Хто більше страждає від санкцій — Захід чи росія

Напад росії на Україну зробив її вигнанцем на Заході і став причиною запровадження санкцій, яких не знали ні Іран, ні Північна Корея, ні Куба з Венесуелою.

Минуло півроку. Європа бореться із кризою, а росія хвалиться стабільністю та продовжує вбивати українців. Невже санкції не працюють?

Щодо цього є різні думки, пише Російська служба «Бі-бі-сі». Одні кажуть, що томагавк санкцій уже повернувся бумерангом. Інші стверджують, що в грі у довгу важливо, хто сміється останнім.

володимир путін каже, що «економічний бліцкриг проти росії провалився», а західні санкції викликали кризу в Європі, яка завершиться зміною влади.

Захід відповідає, що російська економіка загнеться першою, бо вона архаїчна та сировинна. Десятиліттями, якщо не століттями, вона цілком залежала від західних технологій, інвестицій та ринків збуту. Тепер вона від них відрізана щонайменше на роки.

Війна — далеко не єдиний біль Заходу. Економіку розвинених країн лихоманить від наслідків пандемії, перебоїв з виробництвом та торгівлею в Китаї та інших країнах, від підвищення ставок центробанків та застарілих проблем ринку праці, імміграції, старіння населення, нестачі природних ресурсів та перебудови економіки заради боротьби з глобальним потеплінням.

З усіх цих проблем лише одна чорно-біла та зрозуміла: війна росії проти України. Ніхто не хоче дружити і торгувати з агресором, який змінив норми післявоєнного світоустрою.

Проблема настільки однозначна, що санкції проти росії підтримали понад 40 країн: не лише США, ЄС та їхні найближчі союзники, а й дальні партнери, які не приєднувалися до колишніх санкцій, таких як Тайвань, Південна Корея, Швейцарія та Албанія.

Повний список санкцій вражає.

Тільки Європа заблокувала і заморозила активи росіян, що потрапили під санкції, на 30 млрд євро і позбавила російський ЦБ доступу приблизно до 300 млрд євро золотовалютних резервів. Захід відмовився від російських алмазів, нафти та вугілля. Він відрізав Росію від світової фінансової системи, заборонив продавати їй обладнання та предмети розкоші, закрив кордони для еліт, заарештував рахунки, яхти та нерухомість.

І це лише початок протистояння. Заморожені активи не конфісковано, але й жодних умов зняття санкцій не висунуто. Санкції просто є.

Для росії вони — нова реальність, як для Північної Кореї чи Ірану. Але, на відміну від цих держав-ізгоїв, у випадку з рф Захід навіть не почав обговорювати, за яких обставин санкції можуть бути зняті.

Опитування показують, що населення Європи — найближчого та найбільшого торгового партнера росії — підтримує курс Кремля на ізоляцію від Заходу. Згідно з опитуваннями, за розрив усіх економічних зв’язків із росією виступає 62% населення.

Інші країни — перш за все провідні азійські економіки, Китай та Індія — до санкцій не приєдналися. Але як і західні компанії, що біжать з росії без жодного примусу з боку влади, багато азійських бізнесменів не готові ризикувати втратою західного ринку заради збереження зв’язків з росією, на яку припадає лише 2% світової економіки.

Хто страждає більше: росія чи Захід?

Перші місяці економічного протистояння завершилися на користь росії, згідно з останніми оцінками МВФ. Російська економіка впоралася краще, ніж очікувалося, а ось європейська постраждала більше, ніж думали навесні.

Дві основні причини: росія продовжувала добре заробляти на експорті без повного ембарго і у зв’язку з рекордними цінами, а внутрішнє споживання скоротилося не так істотно через масштабне посилення держрегулювання.

А ось ринкова європейська економіка відреагувала миттєво та різкіше, ніж думали. Захмарні ціни на енергоносії та постійні перебої з постачаннями, у тому числі через ковідні обмеження в Китаї, підірвали і споживання, і виробництво.

Перевага ця уявна і тимчасова, попереджають економісти, і пророкують росії збитки в рази більші, ніж Європі, а тим більше її заокеанським союзникам.

Захід уже підлаштовує економіку під нову реальність, і в запасі має гігантські ресурси — фінансові, природні, людські. Він прощається тільки з росією: решта світу, що розвивається, включаючи гігантів Китай та Індію, продовжує торгувати з розвиненими країнами.

А ось росія втрачає свій найбагатший ринок збуту та головне джерело технологій та грошей. Тимчасовий сплеск доходів від експорту та накопичені запаси маскують провали у виробництві, імпорті та споживанні.

І це в умовах, коли європейські санкції поки що не розгорнуті на повну силу.

Економісти створеного Євросоюзом дослідницького центру Роберта Шумана при European University Institute змоделювали результати повного торговельного ембарго з боку Заходу щодо росії та отримали падіння російської економіки на 14%, європейської — на 0,7%, союзників — лише на 0,2%.

Збитки у всіх різні, але жодна із західних країн не втратить більше 1,6% ВВП, підрахували вони.

Для порівняння вони привели ще чотири прогнози, і в кожному з них моделювання спричинило схожий результат: масштаб падіння ВВП, реальних доходів та експорту в підсанкційній росії в рази перевищить аналогічну шкоду для ЄС, США та союзників.

Країни, які не приєдналися до санкцій, трохи зароблять завдяки спробам росії знайти заміну західним партнерам. Однак зростання витрат на доставку та оплату російських товарів у результаті зведе цей прибуток нанівець, підрахували економісти на прикладі Китаю, Індії та Туреччини.

Чи працюють санкції?

При оцінці ефективності санкцій важливо враховувати їх цілі, терміни та масштаб.

По-перше, якою є мета санкцій: послабити військову машину путіна в довгостроковій перспективі чи домогтися перемир’я якнайшвидше?

Західні лідери чітко кажуть, що грають у довгу. До того ж у росії, за оцінками економістів, вистачить грошей і на рік, і півтора війни. Отже ситуація на фронті не є ілюстрацією ефективності санкцій.

По-друге, терміни. Санкції фінансові були введені моментально, а ось торговельні розтягнулися на місяці: європейське ембарго на російське вугілля набуло чинності тільки зараз, у серпні, а нафтове і зовсім відкладене до зими, до того ж воно не повне, оскільки не поширюється на трубопровідні постачання.

Підбивати підсумки рано, ефект обмежень зростатиме згодом, кажуть західні чиновники.

Санкції чинять потужний економічний тиск на Росію, і він наростає, — сказав держсекретар США Ентоні Блінкен. — І нехай Кремль щосили намагається намалювати картину економічної стабільності, факти говорять про протилежне. Нищівний вплив санкцій згодом наростатиме і посилюватиметься.

І тут постає третє питання — масштабу санкцій. Чи правильно вчинив Захід, чи не перегнув ціпок, чи навпаки, недокрутив гайки?

Відповідь на це питання дати неможливо, оскільки прецедентів такого санкційного тиску на велику ядерну сировинну державу історія не знає. Захід рішуче зайшов на незвідану територію і тепер уважно оцінює наслідки, перш ніж зробити наступні кроки або скоригувати зроблені.

У запасі він залишає значний арсенал економічного тиску. Деякі політики та економісти закликають його негайно задіяти. Інші просять не поспішати.

Дві основні гармати в резерві — вторинні санкції та повне торговельне ембарго. Досі Захід не вводив вторинні екстериторіальні санкції проти Росії, тобто не вимагав від третіх країн дотримуватись їх під загрозою покарання, як у випадку з Іраном, наприклад.

Повне ембарго також у запасі. Захід продовжує купувати у росії метали, продовольство та головне — енергоносії. США, Британія та деякі союзники повністю відмовилися від нафти, газу, вугілля та нафтопродуктів з рф, але вони купували небагато, не більше кількох відсотків.

А ось Європа замістити російські енергоносії найближчими роками не зможе. Вона імпортує понад 55% усіх споживаних енергоресурсів і росія є ключовим постачальником. Російські нафта, нафтопродукти, газ та вугілля покривають майже 25% європейського споживання.

У результаті росія заробляє на експорті нафти та газу до 1 млрд. євро на день. З початку війни, за деякими оцінками, лише ЄС заплатив росії понад 80 млрд євро за нафту та газ.

Економісти не можуть домовитись, чи ефективні фінансові санкції проти росії без торговельного ембарго.

Фінансові санкції найкраще діють проти країн, які імпортують капітал та мають дефіцит поточного рахунку. Як це було у випадку з американськими санкціями проти Туреччини у 2018 році: вони призвели до масштабної кризи та спаду економіки. З росією так не вийде, тому що вона має профіцит, і вона сама є експортером капіталу, — зазначає експерт провідної світової асоціації фінансової галузі Institute of International Finance (IIF) Робін Брукс.

Але Захід не єдиний покупець російського експорту, і завдання може виявитися не під силу, попереджає Джерард Діпіппо із Центру стратегічних та міжнародних досліджень (CSIS).

Нехай навіть нам вдасться позбавити росію, скажімо, 30% валютних доходів, вона все одно залишиться достатньо, щоб звести кінці з кінцями і профінансувати військові витрати, — каже Діпіппо, який пропрацював 11 років старшим економічним аналітиком ЦРУ.

А деякі взагалі радять забути про витратне ембарго на експорт і дочекатися результатів фінансових санкцій, що підривають російський імпорт. Серед них — фахівець із росії та автор книги про радянську економіку перед Другою світовою війною, професор економіки Уорікського університету Марк Харрісон.