Кремль шокований ордером на арешт путіна — джерела «Медузи»

Кремль виявився неготовим до видачі ордеру МКС на арешт володимира путіна, передусім це стосується обмеження його пересування країнами світу.

Meduza пише, що складнощі із закордонними візитами президента рф вже почалися: у серпні цього року в ПАР має відбутися саміт країн БРІКС, але влада цієї країни заявила, що вже «взяла до відома» ордер МКС.

За словами двох співрозмовників видання, Кремль у 2023 році мав намір просувати образ путіна (у тому числі для внутрішньоросійської аудиторії — напередодні президентських виборів) як «борця із Заходом», «захисника країн Латинської Америки та Африки від колоніального гноблення» та «одного з головних лідерів багатополярного світу».

Співрозмовники «Медузи» зазначають, що для цього потрібні закордонні поїздки, в яких путін тепер обмежений через рішення МКС. Теоретично президента рф можуть затримати за гаазьким ордером у 123 країнах. Джерела, близькі до АП, зазначають, що поки що в Кремлі не зовсім розуміють, як можна «забезпечити безпеку» президента в нових умовах.

Навіть СНД перестає бути безпечним простором [для Путіна], — констатував один зі співрозмовників (серед країн, які ратифікували Римський статут МКС, є, наприклад, Таджикистан).

При цьому той самий співрозмовник додав: у Кремлі сумніваються, що хтось із країн, які раніше входили до складу СРСР, може зважитися на арешт путіна, але «десяті, соті частки відсотка [імовірності цього] завжди є". Саме затримання путіна джерела «Медузи» вважають «неможливим» саме тому, що російський президент просто не поїде в країну, де є хоча б мінімальний ризик бути заарештованим.

Співрозмовники «Медузи» зазначили, що, попри війну, яку росія розв’язала у 2022 році, путін регулярно здійснював закордонні поїздки та брав участь у форумах та самітах.

Наприклад, влітку 2022 року він відвідав Таджикистан, Туркменістан та Іран, а восени — Узбекистан, Казахстан та Вірменію (при цьому після 24 лютого путін жодного разу не виїжджав до країн Заходу).

За оцінкою двох співрозмовників, близьких до АП, такі поїздки були дуже важливими, у тому числі для внутрішньоросійської пропаганди, яка, спираючись на новини про ці візити, могла розповісти громадянам, що «у росії друзів все одно більше, ніж недоброзичливців», і країна залишається «одним із стовпів багатополярного світу».

Обмеження закордонних візитів працюватимуть у протилежний бік. До ордера виїзди Путіна поєднувалися з поїздками лідерів зарубіжних країн до Москви. Тепер підтримати таку саму частоту зустрічей не вийде — не можна постійно запрошувати всіх до себе, — зазначило одне із джерел «Медузи».

Складнощі із закордонними візитами вже почалися: у серпні 2023 року в ПАР має відбутися черговий саміт країн БРІКС; влада цієї країни 20 березня заявила, що «прийняла до відома» ордер МКС.

При цьому речник президента дмитро пєсков стверджує, що в Кремлі ставляться до рішення Міжнародного кримінального суду в Гаазі «спокійно» і «продовжують працювати», Слідчий комітет порушив кримінальну справу проти суддів, що видали ордер, а заступник голови Ради безпеки рф дмитро медведєв пригрозив точковим ракетним ударом по будівлі суду в Гаазі.

Одночасно з путіним МКС видав ордер на арешт дитячого омбудсмена Марії Львової-Бєлової — ключової фігури у системі насильницького вивезення українських дітей до росії.

Джерела «Медузи», близькі до Кремля, зазначають: зараз в АП припускають, що список чиновників, на яких будуть видані ордери в Гаазі, може розширитися, наприклад, до нього можуть увійти губернатори регіонів, де приймають дітей з анексованих українських територій. Однак, за оцінкою Кремля, це ніяк не вплине на їхнє життя: «За фактом держслужбовці й так, можна сказати, не виїжджають за кордон [під час війни]".