Силовики-добровольці вербували пілота рф для викрадення літака, проти них порушили справу

Українські військові та правоохоронці кілька місяців виманювали з росії військовий літак. Ворожий пілот, який погодився на співпрацю, зрештою не прилетів. Операція була не проектом СБУ чи ГУР, а окремих силовиків, по суті «добровольців».

СБУ веде слідство за двома статтями: «державна зрада» і «перевищення влади». За даними журналістів, розслідування почали 4 серпня, за півтора тижня після невдалої операції.

Джерело УП у військовій розвідці також стверджує, що учасники операції нібито видали ворогу точки розміщення українського ППО, а на ураженому аеродромі згорів склад дронів «Байрактар». Однак ці факти не згадуються і в офіційній версії слідства.

Як планували операцію

У квітні 2022 року пілот-любитель та айтівець Олексій (ім'я змінене з міркувань безпеки) дізнався, що Рада дозволила платити винагороду за добровільну здачу ЗСУ російської техніки. Так він вирішив вмовити ворога на авантюру. В інтернеті він знайшов дані ворожих пілотів, нагороджених за війну в Сирії. Через неофіційні платні сервіси він знаходив контакти пілотів і розпочинав із ними діалог, пропонував перегнати в Україну літак.

Загалом чоловік намагався зв’язатись приблизно із сотнею росіян. Зрештою звузив їхнє коло до трьох, що були найбільш серйозно налаштованими.

Олексій зібрав на них досьє та через знайомих, які мали контакти в Головному управлінні розвідки Міноборони України, йому вдалося «достукатися» до заступника начальника розвідки Дмитра Усова. Він взяв зібрані айтівцем матеріали, а потім не став продовжувати співпрацю.

Співрозмовник видання у ГУР підтвердив цю інформацію та додав, що звертався до ГУР також ексрозвідник Роман Червінський. Він був одним із розвідників, які у 2020 році організовували операцію із затримання «вагнерівців», виманюючи їх у білорусь.

Тоді Олексій звернувся до знайомого співробітника Служби безпеки Максима (ім'я змінене). Ця ідея дійшла до керівництва СБУ, зокрема Івана Баканова. Максим почав роботу як оперативник.

У пілотів просили додаткові підтвердження серйозності намірів. Зокрема, вони відправляли відео своїх літаків. Але в обмін росіяни чекали гарантій і грошей від української сторони. За кожне відео потенційні російські зрадники просили від 5 тисяч доларів.

СБУ не знайшла грошей на фінансування, тому оперативник пішов шукати їх сам. Саме тут, зазначає видання, з’явився Роман Червінський. Він був знайомий із СБУшником Максимом по службі.

На момент операції Червінський, заступник командира військової частини в Силах спецоперацій. Він запевняє, що погодив дії зі своїм керівництвом, яке схвалило операцію, — йдеться в матеріалі.

УП звернулася до ССО по коментар, там обіцяли опрацювати запит, але відповіді не надали.

Пізніше організатори операції знайшли гроші «на стороні». Журналіст-розслідувач Христо Грозєв брав участь у операції як журналіст. Операція була не проєктом СБУ чи ГУР, а окремих силовиків, по суті «добровольців».

За даними видання, операція почала набирати обертів у травні 2022 року. Учасники заявили, що її санкціонували в Генштабі. У Києві створили спеціальну робочу групу. Туди зокрема увійшов військовий із Повітряних сил Павло (ім'я змінено). Його допомога була потрібна, щоб перевірити російських пілотів на професійність.

Таким чином, зосередилися на трьох російських пілотах та розглядали кілька винищувачів серії «Су» та новітню модифікацію бомбардувальника Ту-22.

Так, родина пілота мала виїхати за кордон, в білорусь або іншу «дружню» рф країну. Там би їм передали документи та гроші, щоб вони змогли сховатися у Європі.

Один із пілотів заявив, що хоче виїжджати не з дружиною, а з іншою жінкою, нібито через погані стосунки з родиною. Але коли оперативники перевірили коханку, вона виявилась агенткою ФСБ. Вона також брехала, що не має закордонного паспорта. Цю історію публічно підтвердив і Христо Грозєв, — пише видання.

35-річний Роман Носенко, одружений і бездітний, пілот Су-24 і Су-34 став остаточним кандидатом. Проте й і він викликав підозри в авторів операції. Його дружина в якийсь момент таки поїхала в Білорусь. Але просиділа там кілька днів і повернулась назад. Українські розвідники знову побачили брехню: їм повідомили неправдиву дату виїзду жінки. А серед дзвінків росіянки з’явились номери ФСБшників.

Носенко пояснив, що дружина — психолог його військової частини, і за родом своєї діяльності вона спілкується з ФСБ, — розповідає один із героїв історії.

Такі пояснення могли бути як правдою, так і брехнею. Розвідники вирішили не кидати справу. Вони розуміли, що ворог може вести свою гру паралельно. І запевняють: військових таємниць не викривали.

План був таким:

• Сім’я пілота виїжджає за кордон, отримує документи і частину грошей.
• Пілот в обумовлений час має залетіти в український простір у конкретному квадраті та на визначеній висоті. Там його зустрічають підготовлені українські військові: у полях і на варті ППО. Якби росіянин порушив якісь домовленості, його одразу би збили.
• Своїм диспетчерам пілот передає, що його підбили. Україна йому підіграє, оголосивши про полон пілота. А на місці «збиття» вже чекають уламки.
• Пілот летить на невеликій висоті, щоб його не фіксували російські радари. І сідає на аеродром «Канатове», що на Кіровоградщині. Росіянин Носенко сам запропонував цю точку, тобто об'єкт був уже відомий Москві, його вже неодноразово обстрілювали до проведення операції.
• Пілоту видають нові документи і ховають в Україні або Європі.
• Якщо у літаку буде другий пілот, його візьмуть у полон, а згодом обміняють.

Також учасники операції вирішили більше концентруватись на отриманні від пілотів таємної інформації.

Ми побачили контррозвідників, які курують військові аеродроми в Росії, загалом близько 14 аеродромів, — сказав один з них.

Щоб остаточно знищити росіянину шляхи для відступу, під час відеодзвінків його виводили на розмови про злочини свого керівництва і ставлення до влади російської федерації.

Востаннє українська група спілкувалась із пілотом Носенком незадовго до того часу, коли він мав би вилітати на операцію. Він підтвердив готовність. Та зрештою замість росіянина на аеродром прилетіли російські ракети, — йдеться в матеріалі.

Так, ідеться в матеріалі, 23 липня організатори операції приїхали на аеродром «Канатове», щоб зустріти ворожий літак. З ними були ще кілька десятків військових ССО. Крім того, там несли службу бійці інших військових частин. Коли о 4.30 ранку почала лунати повітряна тривога, більшість військових на аеродромі, за спогадами наших співрозмовників, пішли в укриття.

Між 5.00 і 5.45 в області неподалік Кропивницького — від нього до аеродрому 15 км — було чути вибухи. Пізніше влада повідомила: того дня ворог випустив по області 13 ракет: «Калібри» та Х-22.

Офіційне слідство, дані якого отримала у своє розпорядження УП, каже, що того ранку 8 крилатих ракет влучили в «Канатове», загинув один військовий. Середні або легкі поранення дістали 17 людей, серед яких також співробітники ДСНС. Були пошкоджені будівлі та деяка військова техніка.

Роспропаганда за два дні вже хизувалася, як «запобігли українській операції». За словами Червінського, 10 серпня до нього приїхали слідчі з СБУ.

СБУ повідомила УП, що веде слідство за двома статтями: «державна зрада» і «перевищення влади». За даними журналістів, розслідування почали 4 серпня, за півтора тижня після невдалої операції.

За версією слідства, військовий нібито не погодив операцію з ГУР, чим перевищив свої повноваження. Він же, за твердженням СБУ, самостійно відрядив військових на аеродром для зустрічі літака. Результати обстрілу правоохоронці вважають наслідками дій саме Червінського, — пише видання.

Джерело у воєнній розвідці також стверджує, що учасники операції нібито видали ворогу точки розміщення української ППО, а на враженому аеродромі згорів склад дронів «Байрактар». Однак ці факти не лише заперечує сам Червінський. Вони не згадуються і в офіційній версії слідства проти нього.

Червінський вважає переслідування політично мотивованим і пов’язує його зі справою «вагнерівців». Також він переконує, що політика знову почала керувати його життям одразу після призначення в ССО у квітні 2022.

За словами військового, його керівництву дзвонили з Офісу президента, обурювались призначенням ексрозвідника і наполягали на переведенні. А згодом вимагали розформування частини, де служив Червінський і ще один його колега по «вагнерівській» операції, — пише УП.

Грозєв пізніше написав: «Вся розвідка ФСБ боролася зубами проти купи, по суті, добровольців. І не вперше».