Влада сприятиме переходу Святогірської лаври до ПЦУ — керівник ОВА

Донецька ОВА сприятиме переходу Святогірської лаври до Православної церкви України (ПЦУ).

Про це керівник обласної адміністрації Павло Кириленко розповів в інтерв’ю «Укрінформу».

Юридично [Святогірська Лавра] ще не перейшла [до ПЦУ]. Є з юридичної точки зору різниця в оформленні документів і права власності у Святогірській лаврі. Якщо порівнювати, наприклад, з Києво-Печерською лаврою, то за моєю інформацією, добровільно переходити священнослужителі Святогірської Лаври не збираються. Усі необхідні документи до Мінкульту і правоохоронних органів ми надали, — заявив глава ОВА.

Кириленко заявив, що «Московський патріархат несе загрозу» і є багато явних фактів підтвердження співпраці його священнослужителів зі спецслужбами рф.

Ми повинні розуміти, яке лихо несе Московський патріархат з його священнослужителями, які точно не є в повному розумінні цього слова священнослужителями, через яких людина може прийти зі своїми тяготами, проблемами та звертатися до Бога, — зазначив керівник регіону.

Кириленко розповів, що з юридичної точки зору існує різниця в оформленні документів і права власності у Святогірській лаврі. Якщо порівнювати, наприклад, з Києво-Печерською лаврою, то, відповідно до його даних, добровільно переходити священнослужителі Святогірської Лаври не збираються.

Усі необхідні документи до Мінкульту і правоохоронних органів ми надали. Там за документами передача майнових комплексів, яка проходила, коли Донеччину ще очолював Янукович, була складним процесом. Але я як людина, яка добре розуміє законодавство, вважаю, що повинно все бути зроблено за законом, по честі та совісті. Цей церковний процес переходу тривалий, ним займаються. Ми в повній комунікації з профільним міністерством, і все, що необхідно, звичайно, ми дамо і будемо сприяти цьому, — зазначив він.

Історія питання

Донецька область донині залишається оплотом Української православної церкви (УПЦ), яка канонічно пов’язана з Московським патріархатом (МП).

Попри те, що на Донеччині точаться активні бойові дії між Збройними силами України й російською армією, а більш ніж половина території області перебуває під тимчасовою окупацією, тут поки ніхто не поспішає оголошувати війну афілійованій з росією церкві.

Святогірська лавра — головна православна святиня Донбасу. Це «наймолодша» із трьох українських лавр, які перебувають у користуванні УПЦ (МП). Вона розташовується на мальовничих крейдяних скелях на правому березі Сіверського Донця.

На лівому березі річки розкинулося містечко Святогірськ, яке свого часу називали «донецькою Швейцарією». Одна з центральних вулиць тягнеться до мосту, що з'єднував місто з лаврою.

Така розвага була: вийти ввечері «на променад» і дивитися, як тут круті машини ганяють, — з ностальгією розповідає один з місцевих жителів про довоєнні часи. Святиня приваблювала і звичайних жителів українського Донбасу, і представників місцевих еліт.

Нині Святогірськ — у руїнах: навесні 2022 року російська армія штурмувала місто, з червня до вересня 2022-го воно перебувало під окупацією. Розкішні маєтки, готелі, бази відпочинку, десятки будинків було знищено. З приблизно п’яти тисяч людей, за даними міської військової адміністрації, у містечку нині проживають приблизно 700 осіб.

Святогірська лавра на правому березі річки залишалася під контролем України. Утім, святиня теж потрапляла під обстріли. Нині повсюди можна побачити вирви від снарядів, посічені уламками стіни. Біля Успенського собору — могили загиблих під час обстрілів монахів.

Один зі священнослужителів лаври архімандрит Феофан у розмові з DW не під запис стверджував, що не знає, чиї снаряди влучали в монастир:

Тоді ми були поміж двох вогнів. Нехай фахівці з балістики розраховують, хто стріляв. Нам достатньо того, що Господь дав нам можливість вижити в цих умовах і зберегти з Божою допомогою лавру.

На його думку, дії росії та путіна засуджувати не варто:

Від того, що ми когось засудимо, втратимо ми. Вони там — не знаю, а ми втратимо. Не треба засуджувати, треба щось змінювати. Натомість архімандрит Феофан закликав молитися Богу й розв’язувати проблеми всередині держави.