Україна на порозі нової зими під російськими обстрілами

10 жовтня буде рік, як росія здійснила першу масовану атаку по енергетиці України. Того дня росіяни запустили по критичній інфраструктурі 100 ракет. Мільйони людей залишилися без електрики.

Так починалася серія обстрілів, спрямована на те, щоб позбавити українців тепла і світла.

Відсутність електрики від кількох годин до кількох діб, перебої з водопостачанням, холодні квартири та слабкий мобільний зв’язок стали частиною зимового побуту. Але тієї зими Україні вдалося вистояти. Чи станеться так цього разу?

Енергетики в Україні не планують відключень і блекаутів, але вже розробили графіки відключень на випадок серйозних пошкоджень енергосистеми.

Мета ворога — досягти блекауту в Україні, — оцінює міністр енергетики Герман Галущенко.

Росіяни ще з середини вересня почали перші атаки на енергетику: вибивають теплові станції, енергомережі та пункти передачі електрики. Найчастіше вони використовують іранські дрони «Шахед». Наприклад, біля Дніпра влучили у склад: знищено кабелі, трансформатори, техніку та матеріали, які енергетики закупили для відновлювальних робіт взимку.

У нову зиму без запасу міцності

Влада і бізнес рапортують, що улітку відновили 70% пошкоджених об'єктів. Лана Зеркаль, екс-радник міністра енергетики, оцінила стан підготовки України до зими на три бали з п’яти. До війни ремонтний сезон в енергетиці тривав з травня по вересень. Нині спеціалісти між собою жартують, що ремонтну кампанію 2022 року можна буде закінчити до 2029 року.

Офіційно про те, яку частину потужностей втрачено безповоротно або надовго, не розголошують з міркувань безпеки. Ця сфера нині не дуже публічна, аби не надати росіянам зайвої інформації, щоб планувати нові удари. Реальний стан споживання і виробництва енергоресурсів є зараз таємницею, тому експертам важко зробити реальний прогноз щодо життєздатності енергетики під обстрілами.

Директор асоціації «Енергоефективні міста України» Святослав Павлюк переконує, що цієї зими стійкість енергосистеми залежатиме передовсім від здатності закрити небо. Військові пообіцяли, що ефективність протиракетної оборони узимку буде вищою, ніж торік, адже Україна отримала більше систем ППО. Крім того, цієї зими Україна першою у світі застосує інженерні укріплення для захисту від осколків ракет та дронів. Повністю прикрити ними об'єкти важко, тому енергетики радять готуватися до можливих руйнувань.

Тим часом «Енергоатом» запустив на повну потужність сім блоків атомних станцій, ще два ремонтують. Найбільший виробник теплової енергії в Україні — компанія ДТЕК — увійде в зиму з тими ж генерувальними потужностями, які були у 2022 році.

Ключове питання — запас міцності, тобто чи є в Україні належна кількість додаткових трансформаторів, якими можна буде замінити те, що потенційно знищать росіяни.

Колишня народна депутатка Вікторія Войціцька розповіла, що у 2022 році швидко відновлювати енергопостачання вдавалося завдяки запасу обладнання. Але у березні 2022 року усі резерви вичерпалися. Уряд замовив десятки трансформаторів, але поки отримує одиниці. У медіа написали, що Україна тримає їх у сусідніх країнах, аби убезпечити від влучань ракет.

The Economist написав, що, готуючись до обстрілів енергетичної інфраструктури, Україна замовила 100 нових високовольтних трансформаторів.

Половину з них виготовлять всередині країни, іншу половину закуплять за кордоном. Іноземні вантажі будуть зберігатися в Польщі та Румунії, допоки вони не знадобляться.

У Міністерстві енергетики кажуть, що в разі відсутності нових атак Україна зможе пережити зиму без відключень світла. Водночас Центр досліджень енергетики заявив: якщо кілька днів поспіль буде мінус 10−15 градусів, то почнуться планові відключення.

Мер Львова Андрій Садовий опрацьовує сценарії, коли Львів місяць-два не матиме електроенергії.

Найнадійніше — готуватися до найгіршого

Але більшість експертів в Україні переконані, що колапсу енергосистеми не станеться.

Зима буде непростою, але ми її пройдемо, — сказав Ігор Поліщук, мер Луцька.

Він радить людям готуватися на побутовому рівні: обміняти лампи на енергоефективні, перевірити генератори, купити за можливості зарядні станції.

У Луцьку влітку 90% котелень міста забезпечили дизельними генераторами. Їх отримали також лікарні, насосні станції, дитячі садки. У школах спорудили пункти обігріву з пічками та тепловими гарматами. Міська лікарня здатна працювати з твердопаливною котельнею на випадок відключення світла.

Покладається влада і на те, що українці минулої зими навчилися економити електрику та виживати в умовах масштабних відключень. Люди знову поспішають купити свічки, акумулятори та павербанки. Чимало людей самостійно майструють електроприлади — поєднують автомобільні акумулятори та інвертори, які підсилюють силу струму. Завдяки цим девайсам можуть працювати ключові прилади, навіть холодильник.

Тим часом влада залишила без змін тарифи на газ, тепло та гарячу воду для населення. Прем'єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що уряд продовжив дію пільгової ціни на газ і для виробників тепла. В Україні половина домогосподарств користується послугами котелень, тому ціна газу для них має стратегічне значення. Від «Нафтогазу» виробники тепла отримують газ по 7,4 грн за кубічний метр. Це пільгова та неринкова ціна, але вона вимушена, кажуть в уряді.

Кличка турбують борги

Мер Києва Віталій Кличко заявив, що опалювальний сезон у столиці може опинитися під загрозою, якщо не виплатять заборгованість.

За його словами, заборгованість, яку «держава обіцяє погасити вже другий рік поспіль», на сьогодні перед Києвом становить 6,8 млрд грн.

Йдеться про те, що підвищення тарифів для населення не було, в той час, як вартість усіх складових тарифу зросла. Тому і виник такий великий борг. Кличко повідомляє, що уряд обіцяв цю різницю компенсувати, але коштів поки не було.

Мер Києва також звернувся до депутатів Верховної Ради, аби народні обранці підтримали правки до бюджетних законопроєктів, які має розглянути парламент, — у частині розв’язання питання компенсації різниці в тарифах та забезпеченні кредитної спроможності громад.