Хороший, поганий та огидний — західні аналітики розмірковують про розвиток ситуації на фронті

Російське угруповування на території України зросло до 470 тис. військових.

Про це повідомили дослідники Королівського об'єднаного інституту оборонних досліджень (RUSI) Джек Вотлінг і Нік Рейнольдс.

«Мілітарний» пише, що ворог не відмовився від планів підкорити Україну, вважаючи, що виграє війну. Попри значні втрати, окупанти нарощують чисельність військ, що дозволяє проводити ротацію та відновлення підрозділів. За оцінками, протягом останнього року чисельність армії загарбників на тимчасово окупованих територіях нашої держави зросла на 110 тис. осіб.

В таких умовах, зазначають інші дослідники з Інституту міжнародних та стратегічних досліджень (IISS), перемога України вимагатиме комплексного підходу та визнання реалій війни на виснаження. Досвід контрнаступу 2023 року спонукає до переоцінки підтримки Заходу з огляду на те, що стратегія маневрової війни може бути не такою ефективною, як вважалося раніше.

На їх думку, в ситуації, коли маневрова війна потребує високого рівня якості та координації сил, виснаження противника є надійнішим і його можна досягти завдяки перевазі у вогневій потужності, а також — завдяки створенню потужної лінії оборонних укріплень.

Західні аналітики розмірковують про можливі шляхи розвитку ситуації на фронті в Україні цьогоріч, теорію її перемоги та цілі росії у війні.

Три сценарії

Старший науковий співробітник Європейської ради з міжнародних відносин (ECFR) Густав Грессель описує три сценарії російсько-української війни у 2024 році.

Автор надає ретроспективний аналіз конфлікту між росією та Україною, підкреслюючи зсув у бік негативних тенденцій протягом 2023 року. Попри початковий оптимізм, Київ не зміг повернути окуповані території, а Москва до зими перехопила стратегічну ініціативу. Здатність росії адаптувати військову тактику і впроваджувати інноваційні стратегії набору людей та перехід до воєнної економіки дозволили їй усунути ключові недоліки та зберегти боєздатність.

Захід, особливо Європейський Союз, навпаки не спромігся виробити ефективну політику для забезпечення України. Попри обіцянки, бракувало узгоджених зусиль для поповнення українських запасів техніки та амуніції. Повільна реакція посилила залежність України від підтримки США і зробила її заручницею американської передвиборчої гонитви.

Густав Грессель досліджує три основні сценарії на 2024 рік.

Позитивний. За ним, вибори у США призведуть до збільшення допомоги Україні за нової адміністрації, зокрема у формі сучасної зброї, як-от винищувачі F-16C/D. Євросоюз виправляє свої прорахунки і розвиває оборонно-промисловий комплекс. До кінця 2024 року Україна відновила свої спроможності, налагодила виробництво боєприпасів і готова звільнити більше територій.

Проміжний. Адміністрація Байдена перебуває у передвиборчій гонці і надає лише обмежену допомогу Україні, оскільки республіканці в Конгресі віддають пріоритет внутрішнім питанням. Європа продовжує підтримку, але не виконує зобов’язань, залишаючи Київ в оборонній позиції. Поки Україна зберігає свої оборонні лінії, нестача бронетехніки та боєприпасів стає все очевиднішою, що призводить до проблем у довгостроковій перспективі.

Негативний. У найгіршому разі в політиці США переважають антиукраїнські настрої, що призводить до скорочення допомоги за президентства Трампа. Нездатність Європи заповнити цю прогалину ще більше послаблює позиції України, через що її сили відчувають критичну нестачу необхідних поставок. Оскільки росія посилює атаки, кількість жертв в Україні зростає, а мільйони людей мігрують до ЄС у пошуках притулку. Багато хто на Заході сприймає війну як програну, що посилює ізоляцію та вразливість Києва.

Автор підкреслює критичну роль підтримки Заходу у визначенні результату конфлікту та закликає до корекції курсу на зміцнення обороноздатності України. Наголошує на необхідності своєчасної та суттєвої допомоги Києву для протидії російській агресії та збереження стабільності.

Хороший, поганий та огидний

Старший радник Центру стратегічних та міжнародних досліджень (CSIS) Марк Кенсіен також виділяє три сценарії майбутнього України — хороший, поганий та огидний.

Для хорошого сценарію необхідне продовження стабільної підтримки з боку США та європейських країн. Українські війська краще вивчили противника і його оборонні рубежі та знають, чого очікувати. Теорія перемоги України може набувати різних форм: серія обмежених контратак проти слабких місць російської оборони, битва, яка виснажує росію, або зосередження на дальніх ударах, які створюють тиск на рф.

Поганий сценарій передбачає припинення підтримки з боку США на рівні минулих років. Це неодмінно призведе до деградації українських спроможностей, втрати можливості стримувати російський наступ і необхідності прийняти нав’язані росією умови миру для уникнення повного колапсу і втрати територій.

Огидний сценарій — продовження патової ситуації на фронті. Це не означатиме, що нічого не відбуватиметься. Будуть штурми, обстріли, ракетні та дронові удари, українські операції на Чорному морі. Але лінія фронту сильно не рухатиметься.