Воювати чи працювати: усіх розсудить економічне бронювання

Український бізнес і комунальники після початку повномасштабного вторгнення московитів зіштовхнулися з небувалою кризою кадрів. Через мобілізацію вакансії не закриваються місяцями.

…Луцьк, шоста година ранку, прохідна німецького заводу з виготовлення електромереж для автомобілів. Декілька військових у супроводі поліції перевіряють облікові документи у чоловіків, які виходять з нічної зміни і йдуть на ранкову. Когось пропускають, комусь виписують повістку до центру комплектування армії.

На цьому заводі, як і на багатьох інших, вже є загиблі на російсько-українській війні. Але мобілізація триває і завод продовжує втрачати працівників.

У фермерському господарстві Сергія Кочубея (Волинь) разом з ним зараз працює п’ятеро чоловіків. За тиждень до війська забрали двох, а загалом воюють уже четверо його робітників.

24-річний Богдан Глум працює у фермера трактористом. До цього хлопець їздив на заробітки до Польщі, але повернувся, бо знайшов роботу вдома. Каже, що поки до армії його не кличуть, буде працювати у полі.

Аби підтримати аграрний сектор, уряд збільшив термін бронювання від мобілізації робітників, але не більше половини військовозобов’язаних чоловіків у конкретному господарстві.

Сусідній Львів за крок від транспортного колапсу. Тут шукають 90 водіїв трамваїв та тролейбусів та 120 водіїв комунальних автобусів. Місто вирішило безкоштовно навчати водінню жінок.

Дефіцит водіїв змушує простоювати й вантажівки, які їздять за кордон.

У нас 46 транспортних засобів, — розповідає власник логістичного підприємства ТОВ «Інтер Транс Логістикс» Віктор Берестенко. — З них працює лише 20 — 30, бо немає кому сісти за кермо. Деякі водії виїхали за кордон, залишивши там наші вантажівки, і не хочуть повертатися. Деякі запанікували після ухвалення закону про мобілізацію і звільнилися. Робота нашого підприємства паралізована.

Через мобілізацію в Україні запустять національну програму навчання жінок керування фурами, розповів заступник міністра транспорту Сергій Деркач.

Заводи ризикують зупинитися

Під час війни дефіцит персоналу виявився чи не найгострішою проблемою з-поміж тих, з якими стикається українська промислова компанія «Інтерпайп» (виробник труб та залізничних коліс), — ідеться на сторінці підприємства у соцмережі. — Наразі маємо нестачу людей на рівні 12%, а на деяких виробничих ділянках — 25%.

Причин цьому декілька. Це і від’їзд людей закордон через бойові дії, це і мобілізація робітників (понад 10% від загальної їх кількості). Крім того, залишається природна плинність персоналу, яка була і до війни. А з травня з’явився додатковий ризик — посилення мобілізаційного законодавства, особливо гостра ситуація в Нікополі.

Зараз «Інтерпайп» працює над вирішенням цієї проблеми у кількох напрямках: навчання нових працівників, аутсорсинг, залучення жінок на виробництво, робота з молодими кадрами, розповів Віталій Пахомов, директор з персоналу підприємства.

Нестачу робітників відчувають і на будівельних майданчиках. За два роки кількість офіційно зареєстрованих працівників у будівельному секторі скоротилася на 25,4%, за даними Конфедерації роботодавців України.

Керівники будівельних компаній планують залучити мігрантів. Один з девелоперів в Івано-Франківську очікує на приїзд приблизно 50 працівників з-за кордону у червні. Зараз у компанії 35 проєктів. Забудовник потребує мулярів, бетонярів та помічників мулярів і бетонярів.

Будівельні компанії шукають робочу силу у Молдові, Узбекистані та Азербайджані. Іноземців не мобілізують і будівельники можуть планувати бізнес на довший термін.

74% компаній в Україні відчувають дефіцит кадрів, йдеться у дослідженні ринку праці, проведеному Європейською асоціацією бізнесу. Восени 2023 року цей показник був на рівні 55%.

Ринок праці останнім часом схожий на безлюдну пустелю: кандидатів щодня менше, конкуренція за вакансії невпинно знижується, — так аналітики одного з порталів з пошуку роботи оцінили ситуацію з робочою силою в Україні.

На ситуацію впливає й те, що від 5 до 7 мільйонів людей виїхали з України через війну.

Для 60% роботодавців пошук кваліфікованих працівників є проблемою № 1. Основна причина 一 нестача кадрів через мобілізацію. Про це говорять результати опитування Мінекономіки, оприлюднені на початку червня.

Бронюємо від армії

Тим часом у парламенті зареєстровано п’ять законопроєктів про «економічне бронювання» від мобілізації.

Один передбачає бронювання працівника за умови сплати роботодавцем 20 400 гривень (500 євро) військового збору на місяць. Другий — передбачає бронь за умови високої «білої зарплати», розмір якої має становити не менше 36 тисяч гривень. Ще один — поєднує критерії зарплати зі сплатою військового збору понад 20 тисяч гривень.

У липні до Ради внесли ще два законопроекти про «економічне бронювання» працівників за 20 400 гривень. Підприємства повинні відповідати таким критеріям:

• сплачують ЄСВ більше ніж 40 000 грн;
• мають штатну чисельність працівників від 10 осіб.

За такого розкладу можуть бути заброньовані до 50% призовників, військовозобов’язаних та резервістів на підприємстві.

Законопроєкт про економічне бронювання планують винести на голосування у ВР до кінця місяця, — заявив «слуга народу» Дмитро Наталуха, голова комітету ВР з питань економічного розвитку, для подкасту «Що з економікою».

Який саме законопроект винесуть у Раду визначить профільний комітет за кілька тижнів.

Наталуха зауважив, що основною моделлю економічного бронювання на сьогодні є бронювання працівників за 20 400 гривень додаткового військового податку в місяць.

Таке бронювання не передбачає прив’язки до заробітної плати та професії. Водночас, у претендента на бронювання не має бути податкових боргів, пояснив він.

Крім того, якщо роботодавець є фізичною особою-підприємцем, він також може забронювати себе. Для цього потрібно бути зареєстрованим ФОПом щонайменше за 6 місяців до ухвалення закону. Друга умова — дохід ФОПа за попередній звітний період має бути не меншим за три місяці бронювання, тобто 60 тисяч гривень.

Наталуха пояснив, лише 50% працівників можна економічно забронювати. Після того, як роботодавець визначився зі списком працівників, він повинен подати онлайн-заявку, яка включає список працівників та фінансовий звіт за останні шість місяців. Після цього податкова перевірить відсутність фінансової та податкової заборгованості.

Нардеп додав, що підприємства, які підпадають під стратегічне бронювання, відповідаючи критеріям постанов Кабміну № 76 та № 45 — забронювати додатково працівників за гроші не зможуть.

Юрій Конкевич