Росіянка викрала 4-річну дівчинку з окупованої Херсонщини й хоче її удочерити

Росіянка, сина якої ліквідували у війні проти України, вивезла чотирирічну дівчинку з окупованої Херсонщини й хоче вдочерити.

Про це пише «Суспільне».

Ольга Дорохіна з організації «Жена и мать героя. Крым» розповіла путіну, що вивезла дівчинку з Херсонщини й взяла під опіку. Вона також подякувала йому за «кримську весну» від імені «усіх кримчан».

Після ліквідації в Україні її 21-річного сина росіянка почала активно займатися «гуманітарними місіями» на окупованих територіях. Під час однієї з таких «місій» вона і вивезла українську дівчинку.

На сторінці Ольги Дорохіної у російській соцмережі — численні фото ліквідованого в Україні сина та відео з заходів на честь його вшанування. Жодного фото чи допису, де жінка б розповіла про дитину, яку хоче всиновити, немає.

До слова, на честь Владислава Дорохіна у Сімферополі назвали школу та відкрили у ній клас «юних дорохінців» — черговий мілітарний клас, які росіяни створюють на окупованих українських територіях. Журналісти редакції розслідувань Суспільного раніше розповідали, як Росія робить з українських дітей російських військових.

Алєксандр Дорохін, чоловік Ольги, — колишній ФСІНовець (ФСІН — федеральна служба виконання покарань у РФ) та ветеран чеченської війни. В інтерв’ю виданню «Московскій Комсомолєц в Криму» він розповів, що з 2008-го працював на посаді начальника відділу з виховної роботи у виправній колонії Єльця. У Сімферополі працював на аналогічній посаді у місцевій колонії, але з 2017-го у відставці. На своїй сторінці у російській соцмережі Дорохін публікує фото та відео, присвячені загиблому сину, а також фото з війни у Чечні й з заходів на честь ветеранів ФСІН.

На сторінці організації «Жена і мать гєроя. Крим» у російській соцмережі ми не знайшли жодного фото, яке б підтверджувало «гуманітарні» поїздки. В описі йдеться, що проєкт організували у Криму на початку 2023 року, а основна його місія — підтримка сімей російських військових. Переважна більшість фото на сторінці — матерів та дружин загиблих військових рф.

Тому поки невідомо, звідки саме у Херсонській області Ольга Дорохіна забрала 4-річну дитину. Юристка ГО «Регіональний центр прав людини» Катерина Рашевська у коментарі журналістам Суспільного припустила, що дівчинка могла бути з Херсонського дитячого будинку, звідки у 2022-му російські військові вивезли машинами швидкої допомоги дітей-сиріт у невідомому напрямку.

На російських сайтах ми знайшли інформацію, що 50 дітей віком від 4 місяців до 4 років з цього будинку вивезли до Сімферополя. З них 20 дітей віддали у сім’ї. Про це російському виданню «Ріа Новості» повідомляла «міністерка соцполітики» окупаційної адміністрації Херсонської області Алла Бархатнова. Частину дітей розмістили у Сімферопольському дитячому будинку «Ёлочка».

Якщо ця дитина не була статусною до початку повномасштабного вторгнення, це може кваліфікуватись як викрадення. Але ми б про це почули. Батьки б шукали можливості якось зв’язатися і знайти свою дитину. Або це так звана «воєнна сирота», тобто дитина, батьків якої вбили, відсіяли на фільтрації тощо. Якщо це дитина статусна, тоді маємо розуміти, що вона була маленька на початок повномасштабного вторгнення, а такі діти розміщувалися тільки в одній інституції — у Херсонському обласному будинку дитини, — каже Рашевська.

У міжнародному гуманітарному праві, за словами юристки, немає статті, яка б забороняла опіку та усиновлення:

Але насильницька передача дітей з однієї групи до іншої вважається злочином геноциду. Інше питання, що для того, щоб довести, що батьки вчинили злочин геноциду, маємо чітко продемонструвати, що вони діяли з умислом знищити українську національну групу. Тобто умовно, коли говоримо про родини російських військових, то можливо такий зв’язок навіть вдасться продемонструвати, коли вони так ідеально розділяли всю цю операцію Путіна, підтримували її діями, бо пішли служити й брали участь у так званій «СВО» (так російська пропаганда називає війну в Україні — ред.).

Катерина Рашевська додає: дії росіянки можна спробувати кваліфікувати як невиправдану затримку репатріації дітей, тобто їхнє безпідставне утримання від повернення до сімей або країни походження після зникнення обставин, які призвели до їхнього переміщення. Додатковий протокол I до Женевських конвенцій 1949 року вказує, що невиправдана затримка репатріації цивільних є серйозним порушенням міжнародного гуманітарного права та кваліфікується як воєнний злочин.