У законі про очищення влади не названо органи, які проводитимуть люстрацію

Міністерство юстиції в законі визначено лише як відповідальний за забезпечення проведення люстрації орган, який повинен розробити та подати на затвердження уряду «перелік органів, що здійснюють перевірку», порядок і план проведення перевірок.

Разом з тим, у законі не названо прямо ці органи, а також не уточнюється, чи будуть їх створювати з нуля, чи дадуть такі повноваження вже наявним.

«В цьому законі („Про очищення влади“. — Ред.) суб'єкти заховані, а механізмів перевірки декларації немає», — вважає доктор юридичних наук Микола Хавронюк.

На думку правника, під прикриттям Мін'юсту створюють такий собі квазісуд. «Міністерство юстиції та певні інші держоргани створюють такий собі квазісуд, який засуджуватиме певних людей до звільнення з посади на строк до десяти років, тобто строк більший, ніж передбачено Кримінальним кодексом, а потім цей же Мін'юст буде намагатися владнати проблеми з Європейським судом з прав людини, бо напевно ж туди будуть звертатися звільнені», — каже М. Хавронюк, який є професором кафедри кримінального права та кримінології юридичного факультету Київського національного університету ім. Т. Шевченка.

За його словами, Міністерство юстиції неодноразово пропонувало інші, надійніші механізми перевірки держслужбовців у своїх антикорупційних законопроектах.

Як повідомляв «Ракурс», закон про люстрацію дає керівникам держустанов можливості для зловживань.

Більше про це читайте в статті «Ракурсу» «Потрібно притягувати до кримінальної відповідальності винних, а не люструвати „мільйон“ — експерти», присвяченій аналізу закону «Про очищення влади».