Конституційний суд замість тлумачення Основного Закону вплутався в політичні перипетії Ради — суддя КСУ

Як вважає суддя Мельник, окрему думку якого оприлюднено на сайті КСУ, це рішення дає можливість парламенту відтепер на власний розсуд визначати процедуру внесення змін до Конституції у частині порядку розгляду й умов ухвалення законопроекту про внесення змін до Основного Закону, що є грубим порушенням конституційних засад щодо народовладдя та верховенства права (ст. 5, 6, 8, 19 Конституції), воно є неправильним за своєю суттю і таким, що спотворює зміст ст. 155 Конституції України, передбачає передумови для нелегітимної зміни Основного Закону та серйозно послаблює конституційно-правовий механізм його охорони.

«Прийнявши це рішення, КСУ виконав невластиву для нього функцію: використовуючи право офіційно тлумачити Конституцію, втрутився у розв’язання суто політичної проблеми, яка виникла внаслідок діяльності відповідних політичних суб’єктів і потребувала політичних засобів вирішення», — наголосив суддя.

Він також зауважив, що КСУ наведеним у рішенні офіційним тлумаченням поняття «на наступній черговій сесії Верховної Ради» лише заплутав розуміння чіткого й однозначного конституційного положення, стосовно якого не виникало запитань ні при ухваленні Конституції України у 1996 році, ні упродовж майже 20-річного її застосування.

«Свою функцію щодо офіційного тлумачення Конституції КСУ виконав навпаки — цілком зрозуміле конституційне положення він зробив абсолютно незрозумілим. Він дав офіційне тлумачення Основного Закону України, яке не відповідає принципу правової визначеності. Замість конкретної відповіді на порушене у конституційному поданні питання, яка б містила чітке та однозначне роз’яснення змісту вказаного конституційного положення, КСУ вдався до загальних формулювань і недоречних посилань, які ускладнюють розуміння як суті самого роз’яснення, так і змісту відповідних приписів ст. 155 Конституції», — констатував Мельник.

Крім того, за його словами, фактично своїм рішенням КСУ змінив визначений у Конституції порядок внесення змін до Основного Закону: «Дане Конституційним судом офіційне тлумачення положення „наступна чергова сесія Верховної Ради“, яке міститься у ст. 155 Конституції, створює передумови для неконституційного порядку внесення змін до неї, делегітимізує конституційну процедуру внесення змін, а відтак, у разі внесення таких змін, і сам Основний Закон України».

Мельник нагадав, що згідно зі ст. 156 Основного Закону, процедура внесення змін до розділу XIII «Внесення змін до Конституції України» передбачає не лише ухвалення парламентом (не менше, ніж двома третинами від його конституційного складу) відповідного законопроекту, а й затвердження всеукраїнським референдумом.

Суддя також зауважив, що з огляду на викладене, діяльність КСУ при розгляді цієї справи, імовірно, відпочатку була спрямована не на з’ясування справжнього змісту положення «наступна чергова сесія Верховної Ради», яке міститься в статті 155 Конституції України, а на пошук аргументів для вирішення казуальної політичної проблеми: створення правових підстав для пролонгації можливості ухвалення парламентом законопроекту № 2217а про внесення змін до Конституції щодо децентралізації влади.

«При розгляді цієї справи КСУ не дотримав принципів повного та всебічного розгляду справ й обґрунтованості ухвалених ним рішень (ст. 4 закону „Про Конституційний суд України“). Результатом цього стало те, що рішення є вочевидь необґрунтованим: у ньому немає переконливих аргументів на користь даного офіційного тлумачення, а також логічного зв’язку між його резолютивною та мотивувальною частинами. Більше того, резолютивна та мотивувальна частини рішення відірвані одна від іншої і містять суперечливі положення», — також наголосив Мельник.

При цьому варто зауважити, що розгляд цієї справи було проведено у письмовій формі слухання на закритому засіданні, що обмежується дослідженням зібраних у процесі конституційного провадження матеріалів.

«У такій важливій і складній справі КСУ, відповідно до процедурних вимог і очевидної об’єктивної необхідності, зобов’язаний був провести усні слухання, що дало б можливість безпосередньо на пленарному засіданні заслухати представників суб’єкта права на конституційне подання, президента України, Верховної Ради, спеціалістів та експертів із питань конституційного права, мовознавства тощо. У свою чергу це дозволило б запобігти ухваленню вочевидь неправильного рішення, яке може мати істотні негативні наслідки для конституціоналізму в Україні», — підсумував Мельник.

Нагадаємо, в січні КСУ отримав подання 51 народного депутата щодо роз’яснення положення «на наступній черговій сесії Верховної Ради України», яке міститься у статті 155 Конституції України.

Як відомо, 31 серпня 2015 року Рада 265 голосами ухвалила в першому читанні зміни до Конституції у частині децентралізації. Для ухвалення проекту змін до Конституції у другому читанні необхідна конституційна більшість голосів нардепів — не менше 300.